Роздуми з нагоди 17-тої річниці Конституції України

Чи є сенс створювати нову Конституцію України, якщо нормами і духом старої повсякчас нехтують і безсовісно порушують?

Прийняття Конституції України 28 червня 1996 року стало знаменною подією в історії незалежної України. Саме тоді була закладена основа суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави. Конституція незалежної України успадкувала кращі філософсько-правові напрацювання видатних українських діячів Пилипа Орлика, Михайла Драгоманова, Миколи Міхновського, Михайла Грушевського.

Міжнародна спільнота й експерти вітали нову Конституцію України і схвально відгукнулися про її змістовно-правове наповнення. У березні 1997 року Європейська комісія за демократію через право у своєму висновку серед позитивних положень Основного Закону відзначила наявність принципів стримування й противаг, створення професійного Конституційного Суду і надання йому важливого значення, забезпечення прав і свобод людини, їх гарантії, а також розширення повноважень органів місцевого самоврядування.

Текст Конституції  залишався незмінним до політичної реформи 2004 року, яка, в свою чергу, була скасована у 2010 році. Це стало можливим через маніпуляцію положеннями Конституції України, ганебну традицію ігнорування норм Основного Закону політиками і чиновниками усіх гілок влади. На жаль, не дотримання і порушення норм Конституції України здійснюється тими, хто повинен стояти на сторожі її неухильного дотримання. 

Внесення змін до Основного Закону країни є виваженим, відповідальним і необхідним процесом у разі кардинальних змін суспільних відносин. Наприклад, Конституція США, з більш ніж 200-річною історією, налічує лише 27 поправок,  що стосувалися епохальних змін у житті американського суспільства. В той же час через жорсткий юридичний контроль більше тисячі спроб внести зміни до Конституції США зазнали невдачі. Це є свідченням високого рівня політичної культури, правосвідомості, поваги до Основного Закону держави і розуміння його духу. 

Українські політичні діячі мають переглянути своє ставлення щодо Конституції України. Неприпустимим є внесення змін до її тексту на догоду окремим політичним силам, злочинним є недотримання та ігнорування прописаних в тексті Основного Закону норм. Якщо політики дозволяють собі зневажливо ставитися до Основного Закону, порушувати його норми, то який приклад вони показують пересічному громадянину України? 

Відзначаючи 17-ту річницю прийняття Конституції України хочу закликати усіх політиків, науковців і громадських діячів, причетних до розробки нового тексту Конституції, зважено й відповідально підійти до цього питання. Також зазначу, що без суворого дотримання норм, прописаних у тексті Основного Закону, без відповідної поваги до його духу, існування будь-якого, навіть ідеального нормативно-правового акту, приречене на невдачу. На жаль, сьогодні нерідкі випадки порушення Конституції України, нехтування її нормами й принципами. Саме тому політичні діячі, незалежно від власних світоглядних позицій, завжди мають пам’ятати, що їх ставлення до законів, й передовсім Конституції, є взірцем для кожного українця. Лише якщо кожен громадянин України буде неухильно дотримуватись основоположних принципів, прописаних у Конституції України, ми зможемо побудувати по-справжньому демократичну, правову, європейську Україну!