Близько двох років ми працюємо над законопроєктами щодо запобігання та контролю промислового забруднення. Їхнім головним завданням є, з одного боку, зменшення негативного впливу підприємств на довкілля, а з іншого - втілення Директиви 2010\75 ЄС про промислові викиди.
Здавалося б, під час війни, коли більшість підприємств зруйновано або не працює, говорити про це «не на часі». Але. Якщо ми прагнемо швидко відновитися після Перемоги, якщо ми прагнемо вступити в ЄС якомога швидше, то в нас все має бути готовим на законодавчому рівні вже зараз.
Проте! Існує, наприклад, проєкт постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку запровадження обов'язкових автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин". Цілком очевидно, що постанова суттєво вплине на інвестиції та спроможність українських підприємств зберегти робочі місця.
Адже, окрім іншого, там зазначено, що сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва становитиме 5 744 870 760 грн. А термін реалізації проєкту - не більше п’яти років з моменту набрання чинності постановою.
І тут важливо не забувати, в якій реальності ми із вами зараз перебуваємо.
Як людина, яка має 20 років досвіду роботи на металургійному підприємстві, та розуміє, яких коштів вартує перехід на екологічне виробництво, вважаю, що подібні вимоги до підприємців мають у значній мірі фінансово підтримуватись державою. А не лягати виключно на плечі самих підприємств.
Окрім того! Давати 5 років на повний перехід на автоматизовані системи контролю в умовах війни, з моєї точки зору, дещо необачно. На жаль, ми зараз не в тому становищі, аби робити якісь стовідсоткові прогнози на завтра в межах одного міста, а не те, щоб регулювати роботу всіх підприємств по всій країні.
І це ще не все. В Додатку до постанови зазначений перелік виробництва та обладнання. І він значно перевищує вимоги навіть Директиви ЄС (про яку згадував вище)! До цього переліку внесені навіть ті установки, які, по факту, не мають бути обладнаними системами моніторингу викидів.
На черговому засіданні Комітету з питань екологічної політики та природокористування ми підготували обґрунтування щодо необхідності прийняття законопроєкту 6004-1, замість 6004, 6004-2. Саме там, на мій погляд, зібрана ціла низька компромісних, а головне реалізуємих варіантів. І в такому вигляді законопроєкт має більше шансів на ухвалення.
Ми маємо створити такі умови для майбутніх підприємств та тих, що відновлять свою роботу, які були б максимально реальними у виконанні.