СПЛАЧЕНІ ПОДАТКИ – ЦЕ ПОТУЖНА ЕКОНОМІКА

Від реалізації продукції та наданих послуг без видачи фіскальних чеків і від збуту нелегальної продукції український бюджет втрачає близько 300 мільярдів гривень щорічно

Такі шахрайські операції Президент України визначив як економічний тероризм проти України і закликав вирішити цю проблему. АПАУ, як асоціація, що представляє законослухняних представників фармацевтичного сегмента на українському ринку, взяла участь у  аби обговорити проблеми невиконання касової дисципліни, реалізації нелегальної продукції без сплати податків і митних платежів та знайти шляхи вирішення цих проблем.

Вирішення проблеми ухилення від сплати податків і митних платежів українські підприємці бачать у впровадженні більшого контролю за ввезенням та збутом продукції на внутрішньому ринку, а також застосування касових апаратів.

Тобто скорочення сфери використання реєстраторів розрахункових операцій створить штучні сприятливі умови для розвитку тіньової економіки та подальшого розвитку шахрайських схем в обхід сплати податків.

Фіскалізація аптечного ринку відбулася ще у 2019 році. Застосовувати РРО почали не всі, а лише законослухняні підприємці аптечного ринку, але навіть це дало гарні показники підвищення прозорості та автоматизації податкової звітності, а також збільшення обсягів сплати податків і зменшення реалізації неякісних і фальсифікованих ліків. Проте останнім часом спостерігається значний супротив з боку частини представників бізнесу, що не бажають виходити з тіні та сплачувати податки від своїх реальних доходів. Для цього розпочалася активна робота з розробки альтернативних законопроєктів для максимального і необґрунтованого спрощення оподаткування, що дасть нові шляхи для ухилення від податків. Також такі підприємці вимагають суттєво підвищити розмір доходів для оподаткування,  або й взагалі скасувати фіскалізацію ризикової сфери суб’єктів господарювання (до якої відноситься і продаж лікарських засобів), що стане джерелом для несправедливої конкуренції, несплати податків та хаосу на українському аптечному ринку зокрема. Нічим не аргументованою лишається й вимога щодо скасування РРО в аптеках, що знаходяться на відстані 5 кілометрів від великих міст. У випадку скасування фіскалізації для аптек, що розташовані на відстані більше 5 км від великих міст, всі суб’єкти господарювання, розташовані у містах-супутниках великих мегаполісів, не матимуть обов’язку використовувати РРО та успішно зловживатимуть цим. Проте за кількістю населення та розвиненістю інфраструктури такі населені пункти-супутники нічим не поступаються перед великим містами і не мають нічого спільного зі справжніми селами з глибинки країни.

«В таких ініціативах ми вбачаємо провал детінізації української економіки, величезні втрати для бюджету України та кроком назад на шляху до економічних реформ. Добре, що такі законопроєкти не підтримує ані Міністерство економіки, ані Державна податкова служба. Сьогодні від використання РРО, а значить й від сплати податків від реальних походів, ухиляється значна кількість підприємців, що займаються реалізацією ліків. Відтак лише у сфері аптечного бізнесу від зловживань у використанні спрощеної системи оподаткування держава втрачає близько 1 млрд щороку. А підняття податкових порогів, щоб працювати без застосування РРО, як того вимагають деякі підприємці, буде прямим ухиленням від сплати податків  і процвітанню тіньового бізнесу. Адже без системи фіскалізації перевірити реальні обсяги доходів таких суб’єктів господарювання буде неможливо. Відсутність контролю із застосуванням РРО за продажем товарів ризикових груп, зокрема ліків, кінцевому споживачу та видачі фіскального чека, а також відсутність обов’язку підтвердження первинними документами факту придбання фізичними особами-підприємцями ліків (для подальшої їх реалізації) призведе до неможливості доведення факту придбання фальсифікованих лікарських засобів кінцевим споживачем безпосередньо у пункті їх продажу та надасть можливість збуту таких ліків кінцевому споживачу. Тобто єдиним засобом контролю та легальним обігом ліків саме в аптечних закладах залишається фіскалізація шляхом встановлення РРО для всіх учасників аптечного ринку», – наголосив директор АПАУ Володимир Руденко.

ВООЗ оголосила, що у країнах із низьким та середнім рівнем доходів, а отже й в Україні, 1 із 10 лікарських засобів є неякісним або фальсифікованим. В експертному середовищі існує думка, що суб’єкти господарювання , які працюють без РРО та не мають системи контрольованого обліку товарів займаються реалізацією таких небезпечних ліків.

За словами Володимира Руденка, важливим фактором на ринку лікарських засобів стало прийняття закону про Е-торгівлю ліками. «Однією із головних вимог для торгівлі ліками через мережу інтернет є використання РРО,  сподіваємося, що  діджиталізація процесу реалізації ліків поступово витіснить з аптечного ринку недобросовісних підприємців, що свідомо ухиляються від ведення прозорого бізнесу».

Основна мета РРО – це знизити витрати держави на перевірки легального бізнесу та підвищити вибірковість і точність виявлення тіньової економіки. Наразі бізнес не бачить зв’язку «є РРО – немає перевірок», як показує практика, все відбувається навпаки. Адже державні органи не мають можливості перевіряти усіх порушників законодавства і у більшості випадків перевіряють саме легальний бізнес, тим самим створюючи додатковий тиск на законослухняних платників податків.

«Ми звертаємося до Президента, народних депутатів не допустити скасування використання РРО суб’єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність у всіх ризикових групах, у тому числі реалізації лікарських засобів, а також ініціювати практичне застосування вже прийнятих законів про введення штрафів та відповідальності за невидачу фіскальних чеків», – підбив підсумки директор АПАУ.