ВОЛОДИМИР РУДЕНКО: АПАУ ПІДТРИМУЄ ЗНИЖЕННЯ СТАВОК ЕКВАЙРИНГУ

За переваги безготівкового розрахунку споживача підприємці додатково сплачують з кожної операції до 3%, а в окремих випадках навіть й вище (!), комісійної винагороди за еквайрингові послуги банка

З перших днів карантину, коли уряд та НБУ активно закликали до безконтактних розрахунків в Україні, все більш популярною стала безготівкова оплата товарів і послуг. І якщо хтось раніше утримувався від розрахунків банківською картою, то у 2020 році зробив це вперше і оцінив усі переваги. Це дійсно зручно. І банківські установи зробили багато зручних сервісів та убезпечили персональні дані своїх клієнтів. А бізнес, зі своєї сторони, подбав про забезпечення своїх установ усіма необхідними девайсами і сервісами для безготівкового розрахунку.

Аптечна професійна асоціація України, що представляє більше 30% роздрібного сегменту фармацевтичного ринку, інформує, що у 2020 році середня частка безготівкових розрахунків за лікарські засоби склала майже 50 %, і має стрімку тенденцію до збільшення.

Але за переваги безготівкового розрахунку споживача підприємці додатково сплачують з кожної операції до 3%, а в окремих випадках навіть й вище (!), комісійної винагороди за еквайрингові послуги банка, що відображається на кінцевій вартості товару. Такі відсоткові ставки та комісійну винагороду за надані послуги українські банки встановлюють самостійно, на власний розсуд. Якщо взяти до уваги той факт, що протягом минулого року через мережу торгових терміналів лише одного (!) банку, з поміж безлічі інших, українці оплатили покупки на загальну суму 331,5 мільярдів гривень, то можна тільки уявити розмір доходів за еквайринг усіх банківських установ. І найцікавішим є те, що така надвисока комісія йде просто на оплату електронного обслуговування процесу розрахунків, що здійснюється автоматично, і не потребує значних витрат. Витрати ж на інкасацію у десятки разів менші, що викликає багато питань, адже саме обслуговування готівки має бути дорожчим. На відміну від електронних операцій у процесі інкасації задіяно багато людей для перерахунку, охорони, витрати на перевезення, логістику тощо.

Від кожної безготівкової транзакції банки та платіжні системи отримують близько 3% і це при тому, що додатково суб’єкти господарювання змушені сплачувати щомісячну плату за обслуговування та утримання терміналів для безготівкових розрахунків. Такі «майже 3%» приносять банкам заробіток у близько 10 тисяч гривень, іноді й вище, на місяць за 1 торгову точку кожного суб’єкта господарювання.

Це велике навантаження на бізнес, особливо малий і середній, тим паче в умовах карантину, коли мова йде про виживання. Українські розміри таких міжбанківських зборів лідирують серед країн ЄС, для порівняння в Італії, Бельгії, Австрії, Франції, Німеччині, Латвії, Болгарії аналогічні збори становлять від 0,2% до 0,3%. Тому є велика потреба найближчим часом прийняти законопроєкти, що здатні врегулювати проблему високих тарифів комісійної винагороди за послуги еквайрингу та привести їх до європейських стандартів. У Верховній Раді України вже зареєстровано декілька відповідних проєктів Законів, що передбачають законодавче закріплення поступового (для уникнення негативних наслідків для банків) зменшення комісії за еквайринг і розміру інтерчейнджу за кожну транзакцію шляхом встановлення максимального граничного розміру до 0,9% та 0,5% відповідно.

Прийняття законопроєктів щодо зменшення ставок еквайрингу і розміру інтерчейнджу (законопроєкти № 4178 (альтернативний законопроект №4178-1) або внесення відповідних змін до проекту Закону № 4364, до якого, подали правки щодо врегулювання надвисоких тарифів за платіжні послуги багато народних депутатів, сприятиме:

1. Зниженню фінансового навантаження на бізнес;

2. Зниженню вартості товарів для кінцевого споживача;

3. Імплементації положень Регламенту ЄС №2015/751 від 29.04.2015 у національне законодавство у частині ставок комісій за еквайринг та інтерчейндж (на виконання Угоди про асоціацію з ЄС);

4. Збільшенню кількості POS-терміналів;

5. Прискоренню темпів розвитку електронної торгівлі лікарськими засобами;

6. Зменшенню готівкового обігу, що може попередити розповсюдженню вірусів і хвороб через купюри.

Аптечна професійна асоціація України підтримує всі ці законодавчі ініціативи та закликає всіх народних депутатів проголосувати за них.