«Самодостатності» Мінфіну не вистачає конкретики

Здається, наші урядовці й міністерські чиновники ніяк не можуть позбутися вірусу популізму. Створені ними програми й стратегії страждають на поверхневість і брак конкретики. Хоча, слід визнати, є в них і чимало слушних моментів.

• зважена фінансова та боргова політика. Покращення іміджу України серед міжнародних інвесторів;

• податкові стимули для розвитку економіки;

• нова кадрова політика і діджиталізація в системі фіскальних органів;

• детінізація;

• підвищення ефективності бюджетних видатків.

Певною новацією документу я вважаю задекларований намір Мінфіну завершити співпрацю з МВФ на існуючих умовах та перейти до політики внутрішніх запозичень. Чи буде вдалим це шлях, залежить від успіху в реалізації інших пунктів стратегії.

Протягом наступних 2-х років Мінфін планує знизити співвідношення боргу до ВВП до 55%, а також досягти 50% рівня боргу, номінованого в національній валюті. Також ідеться про підвищення кредитного рейтингу України в світі, запровадження стратегії розвитку 

держбанків, ревізію «непрацюючих кредитів» та підвищення в 4 рази (з 200 до 800 тис. грн) розміру гарантованої суми відшкодування фізичним особам. 

Останній пункт я вважаю позитивним моментом цього документу. Адже його втілення дозволить різко збільшити частку депозитів фізосіб і, відповідно, посилить ліквідність банків. Іншим пунктам, на мій погляд, не вистачає конкретики в механізмі реалізації заявлених цілей.

Наступний напрямок проекту Стратегії містить більше конкретних і цікавих пропозицій:

• Запровадження єдиної форми податкової звітності з ПДФО та ЄСВ;

• Списання пені, штрафних санкцій та боргу, який рахується як безнадійний, реструктуризація залишку податкового боргу;

• Автоматичне повернення податкових переплат платникам податків (без заяви платника);

• Запровадження компенсаторної ставки ПДВ на операції з постачання сільськогосподарських товарів проміжного споживання;

• Стимулювання оновлення основних фондів шляхом відтермінування сплати ПДВ на ввезення виробничого обладнання, що не виробляється в Україні (2021 рік);

• Звільнення від оподаткування частки прибутку підприємств, яка витрачається на інвестування.

Дуже добре, що Мінфін поділяє думку експертів Ради інституційних реформ про необхідність об’єднання звітності з ПДФО та ЄСВ. Розходимося ми з ним лише в строках дії такої новації. Також вважаю перспективною ідею запровадити відстрочку у сплаті ПДВ для бізнесу, який імпортує виробниче обладнання. Водночас, було б добре, якби ця відстрочка була прив’язана, скажімо, до стану зношеності цього обладнання.

Готовий вітати ініціативу про звільнення підприємців від сплати податку з частини прибутку, який вони інвестують у свою діяльність. Головне, щоб виконавцям не забракло сил і бажання втілити це.

Наступні два напрямки Стратегії теж варті уваги. Вони передбачають:

• Запуск із 1 січня 2021 року роботи ДПС і ДМС як єдиних юридичних осіб;

• Оновлення на 60% кадрового складу відомств та встановлення зарплати на рівні відповідних підрозділів сусідніх країн;

• Електронний аудит платників податків;

• Впровадження «нульової декларації»;

• Створення Служби Фінансових Розслідувань та ліквідація податкової міліції;

• Законодавче виведення грального бізнесу з тіні;

• Ліквідація незаконних схем з ПДВ (відновлення моніторингу податкових накладних, зупинка реєстрації ризикових транзакцій).

Безумовним позитивом я вважаю пропозиції легалізувати гральний бізнес, оновити кадровий склад ДПС та ДМС, встановити для їхніх працівників конкурентну зарплатню, ліквідувати податкову міліцію і запровадити «нульову декларацію».

Але інші пункти мене непокоять. Скажімо, що означає «Запуск роботи ДПС і ДМС як єдиних юридичних осіб»? Ми завершуємо роз’єднання цих відомств чи змінюємо їхнє підпорядкування? Або електронний аудит та ліквідація незаконних схем з ПДВ. З одного боку, це добре, оскільки ми звільняємо бізнес від додаткового бюрократичного тиску. Водночас, сумлінні підприємці можуть частіше стикатися з безпідставним блокуванням реєстрації податкових накладних. 

Згадаймо також про чинну постанову НБУ №65 про нові правила банківського фінмоніторингу потенційних клієнтів. Я вже говорив, наскільки неоднозначними є критерії для визнання операції клієнта банку ризиковою. І не слід забувати про часто упереджений інтерес наших правоохоронців до представників бізнесу. Чи буде електронний аудит за таких умов ефективним? Це питання.

Ініціатива створення Служби фінансових розслідувань вкотре змушує мене говорити про відсутність у авторів документу системного підходу до реформування податкових органів. Ідея з СФР, на мою думку, означає їхню фрагментацію, клонування й дублювання функцій. Тиск на бізнес від цього точно не послабиться. Віддавати питання збору податків в руки кільком відомствам не можна.

Я переконаний, що лише створення єдиної структури дасть можливість централізувати повноваження із контролем за справлянням податків. Підприємець мусить координувати сплату податків, отримувати дозвіл, вирішувати спірні питання і, загалом, комунікувати з владними інституціями через «єдине вікно». Я не кажу вже про оптимізацію бюджетних витрат на утримання штату податківців. 

Реалізувати податковий напрямок стратегії Мінфіну можна за допомогою структури, яка об’єднає Податкову і Митну служби, Службу фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань, Нацполіції та СБУ (в частині боротьби із несплатою податків) та НАЗК (в частині контролю достовірності декларування статків чиновниками).

Не бачу конкретики я і в описі останнього напрямку проекту стратегії Міністерства фінансів. Ось, про що тут ідеться:

• Економія видатків через удосконалення механізму надання пільг та допомог громадянам;

• Аудит використання коштів Дорожнього фонду, ДФРР, Фонду COVID19, субвенції для ОТГ, моніторинг закупівель, аудит ДПС, ДМС, НАК Нафтогаз, стратегічних держпідприємств;

• Реалізація нової моделі фінансування пріоритетних наукових досліджень. Збільшення частки грантового фінансування;

Візьмемо для прикладу перший пункт. Чому б авторам не прописати механізм економії пільг на прикладі компенсації перевізникам вартості безкоштовного проїзду пенсіонерів, ветеранів та інвалідів? Або чи не доречніше було б ці пільги монетизувати? 

Ще раз скажу: міністерський документ на загал декларативний. Але на сайті відомства сказано, що проект винесений на обговорення. Тому експертний склад Ради інституційних реформ розраховує, що автори Стратегії дослухаються до наших порад й коментарів.