Життя після карантину. Чи готова держава підставити плече бізнесу?

Бізнес поступово виходить із карантину, але чи в змозі наші підприємці без допомоги держави повернути втрачені позиції?

Вважаю, що за нинішніх умов вона має запровадити дешеві кредити для бізнесу й розширити перелік податкових пільг.

В Україні 11 травня стартувала перша хвиля карантинних послаблень. Водночас Прем`єр-міністр Денис Шмигаль анонсував пролонгацію обмежень після 22 травня – тоді, мовляв, почнеться другий етап виходу з карантину вже із залученням повноважень місцевої влади. 

Мене, як аналітика, насамперед, цікавить, як реагує бізнес на поступове скасування карантинних обмежень, що буде з інвестуванням економіки й бюджетними надходженнями, як складатиметься ситуація в банківській сфері та на ринку праці?

Макроекономічні прогнози

Почну з макроекономічних перспектив. На жаль, вони невтішні. Після того, як Верховна Рада 11 квітня внесла зміни до держбюджету, Кабмін переглянув свій прогноз на 2020 рік. Сьогодні в уряді говорять про падіння ВВП на 4,8%. Натомість, в МВФ називають цифру в -7,7%. Фінансові аналітики J.P. Morgan пророкують нам річне падіння внутрішнього валового продукту на 5,1%. Відповідно кожне з цих джерел говорить про певний рівень відновлювального росту у 2021 році.

Як на мене, істину слід шукати між прогнозними показниками Кабміну й фінансистів J.P. Morgan. Треба зважати на те, що на урядових прогнозах ґрунтуються і зміни до бюджету. Нагадаю, що ці зміни передбачають скорочення податкових надходжень приблизно на 79,5 млрд грн. – в основному за рахунок ПДВ і акцизу. Частково компенсувати їх держава планує з прибутків та дивідендів комунальних підприємств. Якщо ж справдяться прогнози МФВ щодо падіння ВВП, нас очікує чергова бюджетна криза. 

До речі, про співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Після прийняття 13 травня так званого «антиколомойського закону» Україна має хороші шанси отримати черговий транш від цієї міжнародної структури, що дуже важливо для визначення наших макроекономічних перспектив.

Про пільгові кредити

Карантинні обмеження завдали серйозного удару економіці. Однак, на мою думку, вона вже досягла «нульової» точки свого падіння. Тож тепер держава має забезпечити найсприятливіші умови для зростання ділової активності і розвитку бізнесу. 

Можна впевнено говорити, що банківський сектор задовільно пережив нинішню кризу. Ми уникли масових банкрутств, в тому числі й за рахунок потужного рефінансування банків з боку держави. Це підтверджує і той факт, що НБУ знизив облікову ставку до 8%, що було б неможливо за хворої банківської системи.

Я раз у раз повторюю, що одним з ефективних стимулів для розвитку будь-якого бізнесу є система доступних кредитів. Особливе значення цей чинник має сьогодні, коли підприємці й громадяни тривалий час жили в режимі тотальної економії і вичерпали власні ресурси. Дешеві кредити стали б ковтком свіжого повітря для їхніх фінансових легень. Вважаю, що уряду й Нацбанку варто розробити відповідну програму – з низькими відсотковими ставками, зручним графіком погашення, відсутністю бюрократичної тяганини. 

Держава має стати головним інвестором для вітчизняного бізнесу. Говорю так тому, що Мінекономіки прогнозує на 2020-2021 років скорочення обсягів капіталовкладень в українську економіку на 14,8%. Левова частка стосується приватних інвестицій.

Хочу наголосити, що надання пільгових кредитів не означає їх банальне «проїдання» - ця допомога повернеться державі у вигляді податків та зборів. Матимемо реальний економічний ефект на відміну від того, що ми отримуємо від незрозумілих маніпуляцій на валютному ринку, фінансування сумнівних «програм розвитку», створення та утримання безлічі непрацюючих антикорупційних органів.

Пільгове кредитування бізнесу – це ще й шанс зменшити показники офіційного безробіття. На сьогодні воно складає 10,1%. Так, це прямі наслідки карантинних обмежень в економіці. Свій вплив мало і повергнення з-за кордному мільйонів наших заробітчан. Оскільки можливості державного сектору зі створення нових робочих місць обмежені, сподіватися варто на приватний бізнес.

Ось, чому я говорю про і дешеві кредити, і про необхідність запровадження низки нових податкових пільг. Скажімо, законопроект №3329-д від 30 квітня передбачає звільнення фізичних осіб-підприємців від сплати ЄСВ, але строк його дії – до 31 травня цього року. На моє переконання, відстрочку слід продовжити щонайменше до кінця поточного року. Це значно знизить податкове навантаження на роботодавців, від яких безпосередньо залежить створення робочих місць.

Глобальний електронний сервіс і податкові пільги

Має ще одну пропозицію: компанії, які приймають на роботу нових співробітників понад штатну чисельність, повинні отримати пільгові умови кредитування зі ставкою, нижчою за 5-7-9%. Вважаю також, що передбачене останніми законодавчими змінами спрощення реєстрації ФОП мусить стати початком відмови від інших бюрократичних перепон у веденні бізнесу.

Карантин дав старт більш широкому розвитку дистанційних сервісів. Чому б нам не скористатися можливістю і не усунути від адміністрування бізнесу, де це можливо, чиновників-бюрократів? Поштовх цьому має дати глобальне впровадження системи електронного документообігу, де головним ідентифікатором особи стане електронний ключ. Уявіть: держреєстрація, запис до лікаря, оформлення субсидії, проведення банківських операцій – абсолютно все працюватиме в цифровому полі, де людина не стоятиме в чергах і не відчуватиме жодного адміністративного тиску.

Водночас ми з колегами «Ради інституційних реформ» пропонуємо механізм більш ефективного цільового використання бюджетних коштів. Приміром, якщо уряд не поспішає зменшувати податки, частину їх можна було б використати для підтримки критично важливих галузей економіки. Тобто, прийняти бюджетне правило, за яким 2% від сплаченого бізнесом ПДВ спрямувати виключно на фінансування пільгового кредитування цього бізнесу.

На мою думку, це заохочуватиме підприємців розвиватися, а бюджет отримуватиме більше податкових надходжень вже у найближчому майбутньому. Життя давно довело: в управлінні господарською діяльністю держава завжди програватиме приватному менеджменту. Адже підприємці більш раціонально використовують ресурси. Тому перш, ніж обкладати бізнес податками, слід допомогти йому стати на ноги й підставити плече в скрутний час. В тому числі й запровадивши пільгові кредити.