Власник сторінки
Голова громадської організації «Рада інституційних реформ»
Тому, хто наважився зареєструвати ФОП у нашій країні, не позаздриш. Адміністративний і податковий тиск, залежність від рішень місцевої влади, конкуренція тіньовиків – це лише деякі з їхніх проблем.
Добре, коли їхній бізнес працює і приносить бодай невеличкий прибуток. А що робити так званим «сплячим» ФОПам, які фактично не діють, але від яких держава нині вимагає десятки тисяч гривень єдиного соціального внеску?
Нагадаю, що чимало українців зареєстрували свій дрібний бізнес ще до 2008 року. У розпал фінансової кризи вони поставили комерцію на паузу й вирішили дочекатися кращих часів. Зрозуміло, що доходу відтоді не отримували. Я говорю про законослухняних громадян.
Але, схоже, для держави це не аргумент. Замість того, аби всіляко стимулювати приватну ініціативу, вона запровадила для непрацюючих ФОПів податковий тягар у вигляді ЄСВ. Хіба це не абсурд? Проблема набула чималих масштабів. Сьогодні її підсилює карантин. Тому ми у Раді інституційних реформ дедалі частіше отримують відповідні звернення від представників цієї категорії бізнесу.
На мою думку, ми маємо справу з черговим латанням дірок у бюджеті за рахунок найвразливішого сегменту економіки - мікро-бізнесу. Фактично ж, держава спонукає підприємців із числа "сплячих" ФОПів до самоліквідації. І, таким чином, потрапляє в пастку. Річ у тому, що ФОПи не претендують на жодну державну допомогу. Та коли громадянин закриває свій бізнес, він змушений ставати на облік до центру зайнятості, як безробітній. Тож хто від цього виграє?
У своєму репертуарі діє і податкова служба. Схоже, вона дочекалася слушного моменту, коли борги (включно зі штрафами й пенею) непрацюючих ФОПів сягнули величезних цифр, і почала надсилати їм «листи щастя». Зауважу: це сталося вперше за кілька останніх років. Досі податківці «не помічали» цих підприємців.
Поточні суми податку, про які йдеться, чималенькі. В 2020 році ФОПи I, II і III груп повинні щомісяця сплачувати до бюджету 1039,06 грн. (22% від мінімальної зарплати). Байдуже, чи працює бізнес, чи він лише зареєстрований. Раніше щомісячна сплата ЄСВ становила 700-800 грн. Підприємці розповідають, що загальний розмір боргів, котрі їм нараховує податкова служба, сягає близько 30 тис. грн.. Повторюю, це стосується підприємницької діяльності, яка не приносила й не приносить доходів!
Є ще один прикрий момент. Згідно з чинним законодавством фізична особа-підприємець відповідає за несплату боргу власним майном. Натомість, юрособи-боржники можуть розраховуватися статутним капіталом, сума якого часом є меншою 1 тис грн. Дискримінація, погодьтеся! До того ж не зрозуміло, як саме держава стягуватиме кошти з ФОПів? Невже буде масово вилучати їхнє житло, речі, транспорт? Я певен, це спричинить соціальний вибух, який у нинішній кризовій ситуації рівноцінний катастрофі.
Вихід, як завжди, є. На мою думку, держава мала б списати заборгованість по ЄСВ для ФОПів за період їхньої фактичної бездіяльності й відсутності доходів. До речі, дехто з цих підприємців навіть за таких умов регулярно сплачував внески. Тож для них можна було б запровадити податкове пом’якшення. Тобто, якщо підприємець воліє надалі збільшувати базу для своєї майбутньої пенсії шляхом сплати ЄСВ, він може це робити за власною ініціативою, а не під примусом держави.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.