Фатальна вага «випадкового» слова

Вкотре переконуюся, що вислів «слово може вбити» - дуже часто має не фігуральне, а пряме значення. Черговим підтвердженням цього став закон № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», ухвалений Верховною радою 30 березня.

Я маю на увазі пункт 14 зазначеного нормативного акту. У варіанті, викладеному 30 березня на сайті парламенту, йдеться ось про що: «З моменту установлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (з наступними змінами і доповненнями) і до його завершення в установленому законом порядку наймач звільняється від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу».

А вже у в підписаній головою ВР і Президентом оприлюдненій редакції закону говориться геть про інше: «З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу».

Зверніть увагу: до тексту додано лише два слова, але вони просто «вбивають» сенс, закладений парламентарями у пункт 14. Замість того, аби орандаря БЕЗЗАСТЕРЕЖНО звільняти від орендної плати, цей нормативний акт фактично ВІДДАЄ ДОЛЮ ОРЕНДАРЯ У РУКИ ОРЕНДОДАВЦЯ. Згідно зі зміненою редакцією, господар майна сам, на власний розсуд вирішуватиме, чи стягувати плату з наймача за користування цим майном.

Наразі хто тільки не висуває версії та пояснення щодо причин і винуватців такої «випадкової» зміни. Але зараз це вже не має значення. Закон почав діяти. І головне зараз – як виправити ситуацію.

Саме тому наша громадська організація – «Рада інституційних реформ» – звернулася до Кабінету міністрів України з проханням надати офіційне тлумачення пунктів про звільнення підприємців від договірних зобов'язань зі сплати оренди приміщень під час форс-мажору з прийнятого нещодавно закону № 540-IX.

Автори листа-звернення – а це підприємці та експерти із досвідом у сфері фінансів, права, менеджменту – переконані, що чітка позиція уряду унеможливить подвійне трактування зазначених положень закону.

Адже, будьмо відвертими, підприємницька діяльність залишає мало простору для альтруїзму та розуміння скрутного становища контрагента, особливо коли і власні доходи постійно падають. Підтвердженням є відгуки та звернення, що постійно надходять до нашої організації від підприємців.

Деякі випадки показують досить цинічну поведінку орендодавців по відношенню до наймачів – наприклад свідоме вилучення з договору пункту про форс-мажорні обставини. Особливо критичне це питання для тих підприємств, діяльність яких на час карантину повністю зупинена законодавчо.

Ми розуміємо й орендодавців, тому просимо уряд знайти механізми компенсації комунальних та інших експлуатаційних витрат орендодавцям і розпорядникам майна, які постраждають від неотримання орендної плати.