Серед фіскального хаосу або про чергові метаморфози критеріїв ризиковості

13 березня 2020, 13:03
Власник сторінки
Голова громадської організації «Рада інституційних реформ»
0
6565

Практично усі політики у змаганнях за владу щедро «засівають» електорат обіцянками, аби заручитися його підтримкою.

До підприємців зазвичай залицяються, запевнюючи їх що знизять податковий тиск на бізнес. Але старі обличчя у владі міняються на нові, а воз і нині там: в Україні царить фіскальний хаос. Тому що замість комплексного плану дій з реформування податкової системи – починаючи з оптімізації структури податкових органів, закінчуючи планомірним зниженням податків – ухвалюються точкові рішення, які важко назвати обґрунтованими.

Красномовною ілюстрацією такої нормативної чехарди є ситуація, яка склалася навколо критеріїв ризиковості платників податків. Не встигли підприємці звикнути до оновлених критеріїв, введених у дію 08 серпня 2019 р. (згідно з якими система блокувала податкові накладні), як кілька місяців тому, постановою від 11 грудня 2019 р. № 1165 Кабмін «презентував» ще «свіжіші» критерії.

Ситуація з впровадженням вказаних критеріїв вже виходить за межі здорового глузду і набуває ознак цілковитої абсурдності. Справа у тому, що основною причиною появи нових критеріїв є те, що, починаючи з кінця 2018 року дві попередні редакції критеріїв ризиковості були … скасовані судами!

Спочатку Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від  26 квітня 2019 р. (№ 640/1240/19) визнав протиправними дії ДФС щодо запровадження критеріїв ризиковості, які вказані у листі від 05 листопада 2018 р. (№ 4065/99-99-07-05-04-18).

А згодом, 10 грудня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд визнав Постанову  КМУ від 21 лютого 2018 (№117) протиправною та нечинною.

Але вже наступного дня Кабмін видає на-гора нову редакцію Постанови, яка набула чинності 1 лютого 2020 р.

І які ж ми бачимо нововведення у новій редакції критеріїв ризиковості?

За новим документом, з критеріїв,  які встановлювали ризиковість платника податку, виключено пункт 1.5 «набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби».

Також, виключено одну з підстав для прийняття комісією ДПС рішення про ризиковість платника податків, а саме: «керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,  зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

І хоча ДФС учергове реорганізувалася в ДПС, перебороти спокусу залишити за собою фіскальний «важіль» не змогла і зможе самостійно, на підставі наявної «податкової інформації», що часто ґрунтується на суб’єктивних уявленнях самих податківців, ухвалювати те, чи інше рішення.

Не слід забувати і про так званий «обрив постачання», тобто перевищення обсягу реалізованого товару/послуги над обсягом придбаного товару/послуги, що, у першу чергу, стосується операцій, відсутніх у таблиці даних платника податку, тобто нетипових для основного виду діяльності.

З цією проблемою часто стикаються підприємства, що надають «матеріальні» послуги, наприклад займаються будівництвом, ремонтом обладнання тощо, адже для надання вказаних послуг потрібно закупити матеріали та комплектуючі. Але система у даному випадку буде фіксувати невідповідність придбаного та реалізованого товару.

А от спосіб відстоювання своїх прав для платників податків залишився незмінним і не прозорим: подання пояснень та підтверджуючих операцію документів, а також скарги на рішення комісії ДПС.

І зверніть увагу: наявність УСІХ необхідних документів визначає знову ж таки ДПС. 

Гадаю, навіть цих окремих прикладів досить, аби дійти висновку: платникам податків не варто чекати якогось кардинального покращення, допоки підготовку нормативних актів і важливих рішень не доручать відповідальним фахівцям, а не випадковим людям. Й допоки замість прийняття точкових рішень не відбудеться перехід до комплексної трансформації податкової системи й всіх її складових.


Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости бизнеса
ТЕГИ: предприниматели,Кабмин Украины,ГФС
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.