Приватизація стратегічних об’єктів енергетичної галузі зараз не на часі

Спеціалісти ГО «Публічний аудит» проаналізували показники економічної діяльності ключових об’єктів енергетичної галузі та вказують, які держпідприємства виставляти на продаж недоцільно.

Найбільше питань пов’язано з продажем теплоцентралей, зокрема Одеської, Херсонської та Миколаївської ТЕЦ. По-перше, теплоцентралі апріорі не можуть бути збитковими. По-друге, будучи в державні власності, населенню гарантується безперебійне постачання тепла. Ці об’єкти мають стратегічне значення, до того ж, вони є справді перспективними за умови перепрофілювання на вугілля в якості сировини для виробництва теплової енергії.

Ключовим питанням при реалізації вказаних об’єктів є визначення їх вартості. У цілому нестабільна й складна економічна ситуація в країні позначилась і на економічних показниках ТЕЦ. Так, їх чисті прибутки скоротилися в декілька разів. Проте з плановим підвищенням тарифів у компаній виникне шанс поповнити обігові кошти та знайти необхідні ресурси на перепрофілювання й оновлення технічної бази. Проти продажу цих об’єктів говорить той факт, що держбюджет не отримає багато коштів, а в регіоні можуть з’явитись додаткові проблеми з теплопостачанням.

Варто навести приклад ситуації з Одеською ТЕЦ, коли рішенням Господарського суду Одеської області у жовтні минулого року задоволено позов компанії до КП «Теплопостачання міста Одеси» та стягнуто основний борг у сумі 134,5 млн грн, і якби ТЕЦ була приватною, це б спричинило відключення від теплопостачання населення.

Доцільніше відтермінувати продаж ТЕЦ та скористатися попередніми домовленостями з іноземними інвесторами щодо отримання кредитів на проекти з газозаміщення, відтак спрямувавши кошти на модернізацію обладнання. Запровадження модернізації в сфері впливу держави нівелює ризики монополізації стратегічного ринку приватними недобросовісними власниками.

Не на часі й приватизація ПАТ «Центренерго». Крім того, що вартість цієї компанії може бути занижена в декілька разів через погіршення фінансових показників, існують й інші ризики, як-от: можлива монополізація ринку, завищення вартості енергії, втрати бюджету від виплат дивідендів та посилення соціальної напруги в суспільстві через скорочення робочих місць і необґрунтоване підвищення тарифів для споживачів.

Економічна звітність компанії в минулому році була слабкою. Так, чистий прибуток скоротився в 7 разів, що пояснюється, зокрема, підвищенням собівартості реалізованої продукції, хоча при цьому компанія сплатила тільки на третину менше податків до бюджету. Ситуація не є критичною і не обов’язково буде системною, але вже зараз такі результати можуть стати відправною точкою при формуванні кінцевої ціни реалізації при приватизації підприємства.

Крім того, невідомо, чи будуть враховані в ціні інвестиції українського уряду в реконструкцію енергоблоку Трипільської ТЕС у розмірі мільярда гривень, а також мільярд, який планується витратити на закупівлю вугілля.

За даними фахівців, на сьогодні капіталізація компанії становить близько $170 млн.  Проте при продажу контрольного пакета стратегічному інвесторові вступлять у дію безліч факторів, які істотно знизять вартість активу.

До таких негативних факторів можна віднести зупинку однієї з ТЕС компанії, яка перебуває на кордоні зони АТО. Зокрема, в травні цього року, в зв’язку з відсутністю достатньої кількості вугілля на складах, Зміївська ТЕС зупинила генерацію електроенергії. Чи спеціально це було зроблено для заниження вартості об’єкту приватизації, покаже час.

На сьогодні чуток щодо зацікавлених у приватизації такого об’єкта осіб поширено доволі багато. Про намір придбати «Центренерго» заявив глава компанії «Енергетичні ресурси України» Андрій Фаворов. Влітку 2014 року комерційний директор ДТЕК покинув компанію, щоб заснувати власну. Голова «Енергетичних ресурсів» не називає можливих кінцевих покупців ПАТ «Центренерго», але його самого пов’язують із американським енергетичним концерном AES, в якому Фаворов працював до початку кар’єри в ДТЕК. Цілком ймовірними претендентами можна вважати і компанії групи ДТЕК, які виношували наміри взяти участь у приватизації підприємства ще в 2012–2013 році, до того, як воно потрапило у сферу інтересів Олександра Януковича.

Із приватизацією ПАТ «Центренерго» в Україні не залишиться державних компаній у сегменті генерації електроенергії тепловими електростанціями. Крім того, тоді як на сьогодні держава має всі важелі для регулювання питання постачання сировини для потреб компанії, маючи змогу зобов’язувати закуповувати вугілля державних шахтах і надаючи роботу тисячам шахтарів, після зміни господаря компанії її менеджмент буде вирішувати питання самостійно, що може призвести до закриття державних шахт та соціального обурення їх працівників.