Коти стають жертвами дератизації, яку проводить санепідемстанція на замовлення ЖЕКів
Київ, Лісовий масив, один із спальних районів Деснянського району. У дворах по вулиці Мілютенка йде тиха війна людей з тваринним світом: розкидають отруту від пацюків, а в результаті масово гинуть коти.
Отрута така сильна, що котові її достатньо понюхати, щоб отримати смертельну дозу інтоксикації. Протягом останнього місяця постраждало чимало мурчиків, порятувати вдалося лише одиниці. Опікуни тварин б'ють на сполох.
Сьогодні, 14 листопада, зловмисників спіймали на гарячому.
Як повідомила мешканка житлового масиву Олена, на її очах повільно, в страшних муках, час від часу помирають коти. Сьогодні вранці вона на власні очі переконалася, що отруту розповсюджують офіційно. Разом з двірниками поміж дворами ходила молода жінка, що тримала кульок з отрутою та червону рідину в пляшці. Вони насипали отруту в мисочки, поливали рідиною, ставили страшні приманки у сміттєприймальники.
Приблизний діалог між працівницею ЖЕКу №1301 і мешканкою Лісового:
– Що ви робите?
– Отруту від щурів розсипаю.
–Так нема ж щурів – їх коти повиловлювали!
– А мені яка разниця. Мені сказали робить, я й роблю.
– Так ви ж котів труєте!!!
– А яка разниця, хай вони всі повиздихають. Котів нада дома держать.
Ця розмова відбувалася біля будинку 11 б, далі Олена почула, що вони мають намір нести отруту далі, до будинку 7 по вулиці Мілютенка. Жінка випила валер’янки і пішла на роботу – їй не під силу зупинити свавілля.
Кореспондентам СВЖ у ЖЕК № 1301 підтвердили, що дератизацію проводять двічі на місяць. До котів їм байдуже. Начхати їм і на почуття людей, що співчувають тваринам. Не зважають вони й на фахову думку зоологів про певний екобаланс, який споконвіку існує у тваринному світі. По простому кажучи, потруять котів – буде більше пацюків. А винищити гризунів дощенту ще не вдавалося ніколи й нікому. Мабуть на те воля Божа, який створив цю геніальну екосистему.
В цій ситуації обурює те, що отрута від пацюків розкладається на доступних тваринам (і не лише бездомним) місцях – адже не всі сміттєприймальники замикаються на ключ. Сиплять і у підвали – там наче скупчуються пацюки, а насправді ховаються від небезпеки коти. Є ризики, що отрутою може «побавитися» дитина або злиденні люди, що змушені ритися в контейнерах у пошуках їжі. Нерідкі випадки, коли від отруєного зерна гинуть птахи.
ЖЕК не попереджає людей про дератизацію, тож дії санепідемстанції застають їх зненацька, й вони не встигають сховати тварин, якими опікуються, від смертельної небезпеки.
Складається враження, що працівники санепідемстанції – не люди, а біороботи, яким не шкода нічого живого. Під виглядом турботи про людей (труять же ворогів людини – пацюків!) вони наносять непоправної шкоди людям, їхньому моральному стану. Адже бачити судороги тварин, якими опікувався й ділився їжею, – провокує гіпертонічні кризи, депресії, нервові розлади, сердечні приступи. Олена повідомила мені крізь плач, що бажає отруйникам її котів такої ж смерті. Однак, працівників ЖЕКів та санепідемстанцій прокльони не беруть. Можливо, вони й не люди, а бездушні біороботи, адже людина, що має душу, такого б не скоїла.
СВЖ «Природа над усе» звернулася до гарячої урядової лінії з пропозицією змінити підхід до роботи в санітарно-епідеміологічній станції:
1. Завчасно попереджати мешканців про заходи дератизації та дезінсекції.
2. Заходи з дератизації та дезінсекції повинні проводилися з урахуванням того, що біля будинків проживають тварини та птахи.
3. Враховувати, що коти та собаки знаходяться під захистом Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
4. Враховувати те, що дератизація не завжди є необхідною, оскільки пацюків здебільшого виловлюють коти та собаки. За законодавством дератизація не може проводитися регулярно та навмання, а лише після досягнення кількості пацюків певної критичної маси та після обрахунків маси отрути на площу обробки. У даному випадку не дотримуються норм перенесення та розподілу отрути, отже це факт порушення законодавчих норм.
5. Отрута повинна розкладатися лише в сміттєприймальники, що закриваються на замок.
6. Працівники санепідемстанції та ЖЕКів повинні бути ввічливими з людьми.
Анжеліка Комаровa,
Free journalist union "Nature first!"