Власник сторінки
Журналісти, громадські діячі, борці з олігофренічною гидотою.
В зоопарке как в стране, в стране как в зоопарке.
У Київському зоопарку – 18-й день безгрошів’я. Профспілка мовчить.
Працівникам Київського зоопарку перестали платити заробітну плату. Вже 18 днів люди не можуть отримати кошти. Згідно колективного договору виплата авансу здійснюється з 21 до 24 числа поточного місяця, остаточна виплата – до 7 – 10 числа. Вже час отримувати зарплату, а й досі не виплатили аванс. Керівництво пояснило працівникам, що зарплату начислили, однак гроші затримує казначейство. У казначействі виправдовують заборгованість, посилаючись на кінець року, бідкаються, що такого не було ще з 1996 року. Втім, за балаканиною людям так і не назвали дати виплати.
Безгрошів’я та невизначеність деморалізують людей. Низька зарплата не дає можливості заощаджувати й люди прораховують кожну копійку від зарплати до авансу. Зростаючі ціни на продукти харчування не додають радощів, люди вкрай обурені. Йдеться про грубе порушення законодавства про працю. Хто має захистити їх права?
На прохання групи співробітників я звернулась по допомогу до голови профспілкового комітету Ігоря Довгого й була вражена: виявилося, що він «не знав» про невиплату авансу! Мало того, голова профспілки роздратувався й перейшов на тюремну лексику на кшталт «не капай мені на мозгі» та порадив звернутися до нього у письмовій формі, а потім різко обірвав розмову. Далі – більше. Наступного дня І. Довгий перестрів мене на території зоопарку і, користуючись відсутністю свідків, почав зі мною розмовляти в образливому тоні. Моє намагання добитися своїх законних прав та допомогти моїм колегам він назвав «хамством» та порадив звернутися до психіатра. Це нагадало мені радянські часи, коли правозахисників запроторювали до психічної лікарні. Мабуть, цьому «діячеві» моя позиція дійсно здається дивною, оскільки в колективі зоопарку не наважуються підняти голову та відкрито виступати за свої права. Звісно, легше навісити ярлик «сумасшедшей», аніж підключитися до копіткої праці захисту прав колективу.
Така ситуація спонукала мене до цілком логічних дій: вийти з профспілки, яка є формальною, «мертвою» структурою, а її голова не має бажання виконувати свої функції, цинічно залишаючись осторонь грубих порушень людських прав у колективі.
Анжеліка Комарова, начальник відділу по зв’язках із громадськістю Київського зоопарку.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.