Якщо ви думаєте, що Феміда та доброзичливці сплять у той час, коли ви викладаєте в інтернеті порнографічні зображення, тексти, програми – ви глибоко помиляєтесь.
Потяг людини до еротики є природнім і законом не забороняється. Проте, вітчизняним
кримінальним законом збороняється виготовлення, збут, розповсюдження,
зберігання з метою розповсюдження порнографічних зображень, предметів, програм
тощо. Межа між еротикою та порнографією
досить умовна і визначити її можуть лише фахівці. Тож, через власну цікавість до полунички, ви
можете стати злочинцем або, «зливаючи» в інтернет еротичний компромат на
колегу, колишню дружину, партнера чи ворога, – вирити собі яму кримінальної
відповідальності. Тим більше, що поява інтернету значно полегшила вчинення
цього злочину. В результаті випадків нелегального виготовлення, збуту,
розповсюдження порнографії збільшилась в усіх країнах, де є вільний доступ до
глобальної мережі.
Безумовно,
варто врегульовувати та обмежувати поширення порнографії з елементами збочень,
насильства, жорстокості. Проте, стаття 301
Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за ввезення,
виготовлення, збут, розповсюдження та зберігання (з метою розповсюдження)
порнографічних предметів охоплює значно
ширший спектр діянь, в тому числі ті, що
на перший погляд здаються нормою. Наприклад, передаючи флешку чи диск з
порнофільмом знайомому, особа вже порушує кримінальне законодавство. Оминемо виготовлення,
збут, перевезення порнографічних предметів і зупинимось на розповсюдженні та
зберіганні з метою розповсюдження. Адже саме за ці дії може понести кримінальну
відповідальність звичайний громадянин, який не займається торгівлею предметами
(зображеннями) порнографічного характеру, не створює їх, тобто не отримує з
цього ніякої вигоди, окрім естетичної, еротичної насолоди чи задоволення від
оприлюднення чужої таємниці. Передача будь-кому
порнофільму (фото, текстів, віршів, програм, статуеток порнографічного
характеру) просто для перегляду, розміщення вами ваших же порнографічних фото
(відео, текстів, віршів тощо) – можуть
бути підставою для кримінальної відповідальності. Оскільки це і буде
розповсюдження. Якщо ви у соціальній
мережі, на своїй сторінці викладаєте файли з фото чи відео порнографічного
характеру, ви також порушуєте закон. То ж, будьте уважними.
Якщо ви
думаєте, що Феміда та доброзичливці сплять у той час, коли ви викладаєте в
інтернеті зображення, тексти, програми порнографічного характеру – ви глибоко помиляєтесь.
Ось вам типові
приклади судової практики вітчизняних судів. Чоловіка, який виклав в інтернеті
фото свого статевого акту з цивільною дружиною, Рахівським районним судом (Закарпаття)
було засуджено за ст. 301 Кримінального кодексу України. Також Бориславський
районний суд (Херсонщина) визнав винним у розповсюдженні порнографії та засудив
чоловіка, який виклав на сайті знайомств фото порнографічного характеру (себе
оголеного), та за те, що надіслав ці фото по електронній пошті, очевидно, одній
з претенденток на знайомство. Розповсюдженням порнографічної продукції Роздольненський районний суд (Крим) визнав передачу флешки
з відео файлами порнографічного характеру
своїм друзям у себе вдома. Красноперекопський районний суд (Крим) засудив
чоловіка за розміщення у соціальній мережі
«В контакте» фото порнографічного характеру, які були у загальному доступі. Цей
чоловік створив сторінку для одностатевих знайомств та викладав на ній різного
роду порнографічні фото.
Максимальний розмір покарання, передбачений в ч. 1 ст. 301
Кримінального кодексу – обмеження волі
до трьох років. Проте, якщо предметом злочину буде кіно- та відеопродукція
порнографічного характеру – те, що найчастіше скачують та розповсюджують за
допомогою інтернету, – то санкція збільшується аж до 5-и років позбавлення
волі.
Переважно
по ст. 301 ККУ (ввезення, виготовлення, збут, розповсюдження порнографічних
предметів) зустрічається три категорії справ. Перша, досить чисельна, – це
виготовлення та збут порнографічної продукції, коли є корисний мотив. Практично
в усіх випадках використовується інтернет як джерело порнографічної продукції
або як інструмент її розповсюдження. Друга категорія справ – це споживачі
порнографічної продукції, про яких повідомили правоохоронним органам
доброзичливі друзі, родичі, колишні кохані. Третя – коли добрі люди, що хотіли
покарати або дошкулити своєму неприятелю, розповсюджують його приватні
порнографічні зображення.
Отже, якщо ви
розміщуєте в інтернеті власне порнографічне зображення, ви порушуєте Закон «Про
захист суспільної моралі» та ст. 301
Кримінального кодексу України. Якщо ви розміщуєте конфіденційні приватні порнографічні
чи еротичні зображення інших людей, ви до того ж порушуєте й норми Конституції та
Цивільного кодексу, що захищають особисте життя та гарантують невтручання у
нього (ст. 32 Конституції України, ст.ст. 270, 271, 280 Цивільного кодексу
України).
У яких
випадках дозволено тобто є легальним розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру? Розповсюдження
продукції сексуального чи еротичного характеру дозволяється за наявності
позитивного висновку Національної експертної комісії України з питань захисту
суспільної моралі, і лише у
спеціально відведених для цього місцях. Наприклад, в спеціалізованих медичних закладах і установах, які мають відповідну ліцензію та
ліцензію для надання медичної допомоги особам з сексуальними розладами або у
спеціалізованих магазинах, за умови недоступності такої продукції неповнолітнім
і не нав'язування споживачам, лише за умови герметичної упаковки, спеціального
маркування і за наявності повідомлення "продукція сексуального характеру,
продаж неповнолітнім заборонено".
Тож, будьте
пильними та зважуйте, – чи вартує ваше задоволення від перегляду та поширення
між знайомими полунички статусу судимості, чи перекриває насолода від
оприлюднення чужих таємниць перспективу юридичної відповідальності.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.