Кожен політик бодай раз у житті йшов на "боротьбу з корупцією". Але — на словах.
Уганда, Того і Республіка Конго є сусідами України у рейтингу сприйняття корупції, який уклала міжнародна правозахисна організація "Транспаренсі інтернешнл". Вона моніторить 183 країни.
— Корупція у нас є рушійною силою майже всіх процесів. Хочеш, аби щось рухалося, — давай хабара, — коментує креативний директор консалтингової агенції "Концепт ґруп" Олексій Краснопьоров, 23 роки. — При владі зараз люди, які не лише ввібрали в себе корупційну свідомість, а й мають вигоду з корупційної політико-економічної моделі. Згадаймо свіжі арешти — Василя Волги (екс-голова Держкомісії з регулювання ринку фінпослуг. — "ГПУ") та Володимира Галицького (керівник Державної служби зайнятості. — "ГПУ"). У їхніх справах фігурують суми на мільйони. Такі великі цифри не від жадібності. Скільки можна вкрасти — визначає посада.
Міністри, чиновники із силових органів, податкової, судів є гвинтиками в корупційній машині. Але — під контролем президента. У будь-який момент їх може спіткати доля того ж Волги чи Галицького. Така системна корупція дає змогу владі утримувати стабільність адміністративної вертикалі.
Кожен політик бодай раз у житті йшов на "боротьбу з корупцією". Але — на словах. Тому влада залишається економічно й соціально неефективною, від чого найбільше страждає суспільство.
Олександр КУРИЛЕНКО
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.