Чим зайнятий президент?

Тепла ванна заважає Януковичу піднятися над другорядним

Щонайменше здивування викликає набір зустрічей і візитів, що їх здійснив Віктор Янукович за час після дня голосування. Так, зайшовши на офіційний президентський сайт в очі кидається, що Янукович побував на Кіпрі, а також провів зустріч із молодіжними і студентськими лідерами. Ще глава держави взяв участь у нараді з керівництвом прокуратури. Власне, все. Інших принципово важливих подій у президентському графіку не сталося.

Приміром, Віктор Янукович не дав прес-конференцію щодо результатів виборів (обмежився звільненням кількох чиновників середньої ланки), не зустрівся з представниками спостерігачів, не провів нараду із керівництвом НБУ щодо курсової політики або розширене засідання Кабміну із приводу падіння темпів промислового виробництва, зниження показників ВВП тощо. Студентські лідери і прокурори – саме ці найголовніші теми зацікавили главу держави після складних і неоднозначних виборів.

Із міжнародними зустрічами така ж точно ситуація. Президент не полетів у Брюссель, Вашингтон, Москву чи Пекін. Він полетів на Кіпр боротися з офшорами. Справа, звичайно, корисна, якщо не брати до уваги, що це далеко не єдиний офшор, куди «тікають» капітали з України.

Чим продиктований такий дивний вибір зустрічей і візитів? Чому в ситуації, коли у країни є важливі, принципові питання, що потребують вирішення, озвучення позицій керівництва держави, вибору вектору руху і стратегій дій, президент займається другосортними чи навіть третьосортними справами. Не хочу образити студентських лідерів, але навряд чи постановочна зустріч з ними важливіша за падіння ВВП чи сумнівну легітимність нового парламентського скликання.

Янукович не розуміє, які проблеми є першочерговими і на що треба звертати увагу, чим займатися передусім? Цього не може підказати йому оточення? Ні. Видається, справа в іншому. Президента давно тримають у «теплій ванній» хороших новин і приємних зустрічей, не даючи зіткнутися із реаліями. І саме через це Янукович втратив відчуття реальності.

Аби президент не нервував на міжнародних переговорах у світових столицях, де йому ставитимуть незручні питання – не важливо у Москві чи у Вашингтоні, адже питання там різні, проте всі незручні – його везуть на Кіпр. Аби Януковича не питали про ставлення до фальсифікацій і йому не доводилося червоніти за стан економіки, йому підсовують студентських лідерів. Ці старанно навчені на репетиціях хлопці про 223-й округ точно не спитають.

Взагалі рівень замкненості і постановочності спілкування глави держави із громадянами, награність, штучність та однобокість комунікації президент-суспільство нагадує часи Брежнєва. Тільки у новому суспільстві до рота гаранту заглядають не всі, тож наповнення «теплої ванної» доводиться добирати все старанніше.

Президент, який претендує на те, аби бути національним лідером, а не головним феодалом на підконтрольній території не може замикатися в собі, уходити від проблем. Він має бути відкритим і йти на вольові кроки для розв’язання цих проблем. Та поки що ситуація йде до того, що Янукович одного разу прокинеться у своїй «теплій ванній» і здивовано з’ясує, що навколо неї зруйновані стіни, а «Король – голий!». І дуже гірко, по-перше, що персональне відсторонення Януковича від ситуації поглиблює проблеми всієї країни. По-друге, гірко, що він і близько не збирається прокидатися, навпаки дедалі більше впадаючи в політичний сон під приспіви оточення про «покращення».

Адже ви також не знаєте, чим зараз зайнятий президент?