Прокуратура України здає свої останні «хлібні» повноваження

Тепер прокуратура не зможе направляти приписи та вимагати вчинення тих чи інших дій від приватної фізичної чи юридичної особи поза кримінальним провадженням

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС  асоціюється  з проблемою Тимошенко, принаймні в Україні.  Ця тема  найпривабливіша для журналістського заголовку, сюжету чи піару будь-якого політика, громадського діяча, та всіх, хто мріє ними стати. Але, розсудивши спокійно та без емоцій, розумієш, що проблема носить характер міжособистісного конфлікту-протистояння, стосунків, які не виносять на загал широкої спільноти.  Складається стале враження, що  громадськість просто не володіє реальною інформацією, від нас її приховують, і це зрозуміло.

Дійсно, політична влада цікавить багатьох і за неї в усі часи, в усіх державах точиться боротьба. Питання лише в інструментах, які застосовують опоненти у цій боротьбі. Боротьба за владу може бути у правовому полі, цивілізованою, а може бути протизаконною, жорстокою, з використанням владних інститутів (суду, прокуратури, парламенту тощо).  

Споглядаючи боротьбу за владу двох потужних лідерів, суспільство не звертає уваги на реформи, важливі для кожного з нас, на яких також наполягає ЕС. А тим часом  прокуратура України здає свої останні «хлібні» повноваження. ЕС до підписання Угоди про асоціацію очікує на прийняття Україною нового Закону «Про прокуратуру». Вже заради цього варто підписати Угоду про асоціацію. Це безпрецедентне, з часів радянської доби, перетворення  прокуратури з органу, яким лякали і якого боялись, який міг свавільно втручатись у життя будь-якої людини, на інституцію, якій будуть довіряти. Прокуратуру, сподіваюсь, назавжди, зі слів Портнова, позбавлять функції загального нагляду та інших функцій, які робили повноваження прокуратури безмежними. Зокрема, прокуратура не зможе направляти приписи та вимагати вчинення тих чи інших дій від приватної фізичної чи юридичної особи поза кримінальним провадженням.

Варто оцінити такий відчайдушний крок влади, адже здаються повноваження не однієї людини, а цілої системи, яку за інерцією ще з часів Вишинського А.Я.(1935–1939 прокурор СРСР) використовували для укріплення та підтримування вірного політичного курсу вищих органів влади. Попереднє законодавство про прокуратуру, яке по суті є атавізмом радянської доби, дозволяло прокуратурі, під приводом перевірки дотримання законності, зайти в будь-які двері будь-якої організації чи оселі. Таким чином будь-хто міг опинитись під підозрою. Особливо такі повноваження прокуратури стали зашкоджувати розвитку малого та середнього бізнесу. Адже функція загального нагляду ефективно працює в умовах тоталітарної держави, укріплюючи позиції режиму. Натомість в демократичній державі функція загального нагляду перетворюється на корупціогенний механізм, тобто такий, що провокує корупцію.

То ж вимоги ЄС, щодо реформування вітчизняного законодавства про прокуратуру є слушними та, в якійсь мірі, революційними. Це дійсно високі правові стандарти. Аби лише боротьба за владу не стала на заваді їх впровадженню.

 http://blogs.tvi.ua/2013/11/07/prokuratura_ukrayiny_zdaye_svoyi_ostanni_khlibni_povnovazhennya