Арт-подорож Європою

Про найважливіші мистецькі події літа у світі

Ми поїхали вчотирьох: я, моя дружина Юля та арт-дилер Ігор Абрамович  з дружиною. План був амбіційний: побувати на трьох наймасштабніших арт-подіях  сезону – Венеціанській бієнале, Російських торгах у Лондоні та ярмарці сучасного мистецтва Арт-Базель у Базелі. Ми проїхали автомобілем через усю Європу, щоб надати авторський звіт про світове мистецтво і українців у цьому контексті

В павільйоні Бельгії  два чоловіки вже з годину вдумливо і безвідривно дивились  на гігантський чудернацький  корінь в бетоні та ганчір’ї.  Мої знайомі з України з виразом інтелектуальної напруги на обличчі спостерігали за цими чоловіками. «Ні, ну що там годину можна роздивлятись? Я за п'ятнадцять хвилин встиг все побачити декілька разів», – сміючись, прокоментував український товариш вже на виході з павільйону.  Ось така ментальна різниця у сприйнятті: хтось захоплюється купою брухту, бо бачить в ній сенс, а хтось захоплюється вмінням інших вбачати сенс у купі брухту. Погоджуюсь, бувають інсталяції, які викликають посмішку від абсурдності. А ще комічніше виглядають спантеличенні обличчя, які цей абсурд споглядають. Проте інсталяція бельгійського павільйону дійсно заслуговувала уваги і поваги. Її створила художниця Берлінда де Брейкере.  Образ 16ти метрового дерева, прикрашеного уривками з тексту нобелівського лауреата з ПАР Джона Кутзее, піднімає вічне питання про життя і смерть. У технічному плані інсталяція має дуже високий рівень: тут продумано все – від освітлення, до найменших деталей.

У російському павільйоні йшов золотий дощ. Монети сипалися на підлогу, а внизу снували жіночки з прозорими парасольками. Проект «Даная» Вадима Захарова, окрім алюзії на древньогрецький міф, відкривав перед глядачем цілий ряд контекстів, метафор і натяків. Тут же на жердині сидів аристократ, пародія на відомого фінансиста Йозефа Аккермана, і лускав горішки. Для цього чоловічка фінансова криза – дрібничка, горішки. Завдяки смисловому насиченню, тонкій іронії проект став одним з фаворитів бієнале

Португальська художниця  Жоан Васконселуш зробила об’єктом мистецтва цілу баржу, яка плаватиме Венецією протягом виставки. Всередині баржі – дивовижний казковий світ з тисячами ліхтариків та чарівним оздобленням. Потрапляючи сюди, відчуваєш себе гостем підводного царства і розумієш всю силу мистецтва, що перетворює казку у реальність.

Український павільйон був скромно представлений на периферії, і мене особисто нічим не здивував. А ось Віктор Пінчук запропонував привабливу альтернативу нашого мистецтва: над палаццо Контаріні Поліньяк гордо майорів український прапор. Тут були представлені роботи свіжі і оригінальні молодих художників, переможців конкурсу Future Generation Art Prize, організованого Пінчуком. Гостям бієнале роботи у Палаццо прийшлись до душі – тут завжди було людно. Така разюча різниця між офіційним павільйоном і експозицією пана Пінчука ще раз доводить: люди вкладають гроші у мистецтво, не зважаючи на те, що уряд не підтримує митців. Шкода, що поки відсутня співпраця між державою та меценатами.

З гомінливої, переповненої туристами Венеції, ми поїхали до респектабельного Лондону. Під час Російських торгів у місті з усіх кафе і ресторанів чути російську і українську мову. Продажі і рекорди на аукціонах ще раз підтвердили високу популярність російського мистецтва у світі. Загальна виручка аукціонів  Sotheby's, Christie's, Bonhams и MacDougall's – 51 мільйон фунтів стерлінгів. Найбільш вражаючий результат торгів – рекорд картини Миколи Реріха «Труди Богоматері», що з естімейтом в 0,8-1,2 мільйона фунтів стерлінгів була продана за 7,88.  Чудово, що роботи українських авторів теж були представлені на аукціоні Sotheby's . Серед них витвори Олега Тістола, Павла Макова, Олександра Животкова, Арсена Савадова. «От би організувати окремий аукціон виключно для наших художників», – подумав я.

Як в підтвердження цієї думки, на обіді президент аукціону Sotheby's Марк Полтімор, піднявши келих, підкреслив великі перспективи українського мистецтва у світі. Він  вважає, що наш арт має високий, потужний рівень і інтерес з боку колекціонерів. Також пан Полтімор сказав про можливість суто українських торгів – не тільки класиків, але і сучасного арту. Секрет успіху криється у постійній роботі над просуванням, вважає Марк Полтімор. Щоб вивести наше мистецтво на перші позиції, треба залучати інвесторів, організовувати участь у міжнародних виставках, проектах. Я з ним повністю згоден: доки ми будемо сидіти і чекати, доки нас, таких геніальних,  світ визнає і помітить, нічого не станеться.  Мистецтву потрібен рух, дії. З новими ідеями і планами ми поїхали далі.

Останній пункт призначення нашої подорожі – найбільша у світі ярмарка мистецтва Арт-Базель, що традиційно проходить у Швейцарії у червні місяці і збирає прихильників прекрасного з усього світу.  Ця виставка задає настрій мистецькому ринку на цілий рік. За високу концентрацію мільйонерів і зірок світової величини, увагу з боку професіоналів та іменитих колекціонерів, Арт-Базель порівнюють то з Канським фестивалем, то з Олімпійськими іграми у мистецтві. Цього року за шість днів роботи виставку відвідали 70 000 людей. Серед них і Леонардо ді Капріо, і Роман Абрамович.  Тут були представлені 304 кращі галереї з 39 країн світу. Роботи близько 4000 художників на загальну суму 2 мільярди доларів  були на будь який смак і гаманець: від класиків 20 століття за мільйони до талантів-початківців, чиї витвори коштували кілька тисяч доларів. Серед найдорожчих продажів: робота Sumaс О.Колдера за $12 млн., безіменне полотно Р.Раймана за $7 млн., абстракція Герхарда Ріхтера вартістю в 20 млн. Цей список можна довго продовжувати.

Загалом купують або імена-бренди Пікассо, Уорхол, Кунс, та роботи, де поєднанні і оригінальна концепція, і висока якість виконання. Особисто мене дуже вражають концептуальні та водночас реалістичні роботи. В таких витворах присутнє не тільки точне, ювелірне відтворення дійсності, але й образ з концентрованим смисловим навантаженням. Зовнішня естетика і глибоке наповнення. Нажаль, українські галереї тут не були представлені ні разу.

Арт-Базель у цьому році  значно розширив пропозицію. Цей факт красномовно  доводить, що ринок мистецтва швидко зростає і розвивається. А в українців є всі шанси отримати ласий шматок пирога.

Мистецькі події стають одним з найпопулярніших видів дозвілля у світі. Зараз арт-індустрія – справа вишукана, престижна і прибуткова.  Увага політиків, натовпи зірок, мільйонерів, туристів на Венеціанській бієнале, аукціонах, Арт-Базелі – яскраве тому підтвердження.

Більшість наших бізнесменів сприймають сектор мистецтва, як мої знайомі бельгійську інсталяцію, – незрозумілим і беззмістовним. Проте західні колекціонери та  інвестори вбачають у ньому сенс і високі прибутки. Сподіваюсь, це мистецтво скоро опанує українська бізнес і політична еліта.