Київська гра
Київські
вибори схожі на гру в дурня. Ні в кого немає на руках козирних карт, тому
блефують усі. Найбільше блефує опозиція. Вона намагається
зберегти обличчя попри те, що по самі вуха у проблемах.
Ще більше проблем у Партії регіонів. Не дивно,
що вони не хочуть
виборів. Їм нікого запропонувати замість Олександра Попова з якого кілька років ліпили «господарника», а він умудрився сісти у сніг по
саме нікуди, перебуваючи далеко не в Києві.
Насправді, не така страшна негода,
як бездарні помічники і консультанти. Навіть при 20-ти бальних заторах можна було зберегти плюсову температуру настроїв у столиці.
Я
й досі не можу зрозуміти - невже у голови КМДА настільки «голімий» телефон, що
в ньому немає камери за допомогою якої можна було вийти на зв’язок із блокадним
Києвом і сказати: «Так, я перебуваю у Відні! Так, я поїхав у державних справах
саме у вихідний день! Але я так само став заручником негоди і застряв у
клятому Відні, тому змушений керувати рятувальною операцією сидячи в
аеропорту».
Можливо не всі, але більшість киян поспівчували
б. Принаймні, вдалося б збити температуру невдоволення у тих, кого прийнято
вважати дисциплінованим електоратом.
Треба брати приклад з львівського мера Аендрія Садового? Той,
навіть сидячи у студії одного із ток-шоу, посеред ночі, біг прибирати сніг,
який перестав падати ще вдень. Звичайна локшина на вуха, але як красиво
розвішана...
Навіть, судячи із постнепогодних ситуацій
(терикони не вивезеного сміття і гранд каньони на столичних вулицях), дії
столичного керівництво можна порівняти хіба що зі слоном у магазині
порцеляни.
Єдина надія
Партії регіонів на Конституційний суд, який відфутболить київські вибори на 2015 рік. В цьому зацікавлений і... Віталій Кличко. Але боїться про це заявити вголос.
До
персони лідера УДАРУ надто багато уваги. Це своєрідний Мессія для
Києва. Всі від нього чекають чуда. Але Віталій Кличко,
фактично, зрадив киян, коли проігнорував
пропозицію «Батьківщини», заявивши «без мене, мене й оженили»
Найстрашніше
для команди Кличка - «а раптом війна», тобто вибори. А перемога на
них – гірше за кошмарний сон.
Віталій Ковальчук, який працює мізками
лідера УДАРу, гарно усвідомлює, що рейтинг Віталія Кличка, якщо не засипле
снігом взимку і не затопить водою та сміттям на весні, то точно він (рейтинг)
голову зламає на столичних дорогах.
PR-консультанти
Віталія Кличка, напевно, випили весь валідол, який був в
аптеках. Які б гарні тексти вони не писали, але з легенди боксу вони не можуть
зліпити українського Вашингтона.
Також Віталію Кличко не уникнути відповіді на
питання чому він такий бідний. Консультантам уже
час запасатися
черговою партією валідолу.
Навіть
в ефірі ВВС лідер УДАРу не зміг розповісти про свої доходи. Лише сказав, що
інвестує у нерухомість і має будинки у Німечинні та США. А в Києві лише
квартира. Навіть машини немає.
В той же час, за версією журналу
«Фокус» Віталій Кличко займає перше місце серед спортсменів зі статками у 16
млн. доларів. Невже, українська легенда, з президентськими
амбіціями,
платить податки закордонном? Якось - непатріотично! З
такими «багажем» питань без відповідей, в Україні валідол може
стати дефіцитом.
І, головне, що стримує Віталія Кличка від заяви
про участь у мерській кампанії – з Хрещатика поки що нікому не вдавалося
стрибнути на Банкову. Тому для команди УДАРу вигідно тримати київські вибори у
підвішеному стані і, водночас, геройськи
домагатися їх непроведення.
Те, що до добре для Віталія Кличка, то мало бути поганим для Петра Порошенка.
Він активно сватає себе на роль
єдиного кандидата на посаду міського голови від опозиції. Для цього син Порошенко Олексій увійшов до фракції ВО «Батьківщина» у Вінницькій обларді. Але позафракційного
Порошенка-старшого так і не висунули «єдиним опозиційним кандидатом» у столичні
мери
Петро Порошенко чи не єдиний, хто
зацікавлений взяти Київ. І він, чи не єдиний, хто знає, як конвертувати столичний успіх, у
перемогу в президентській грі.
Сам по собі Петро Порошенко хлопець
непоганий, але для киян він чужак. Одним «київським тортом» їх не купити. А ще -у нього імідж олігарха. А на вибори, в основній масі, ходять бідні люди. Це і є
електорат.
Петро Порошенко так захопився власною грою «я
мер», що опустив іншу важливу деталь - на кого спиратиметься у Київраді. Без
власної більшості можна хоч зараз прикупити спідницю та готуватись виконувати
функції київської королеви.
З іншого боку, дивна ситуація склалась: Петро
Порошенко немов би у грі, а сам він навіть карти в руки не брав. Тим не менше,
Давид Жванія вважає, що у власника «Рошен» на руках є
чималі козири. Інакше, навіщо йому фінансувати
проект АнтиПорошенко у виконанні Миколи Катеринчука?
У штабі Петра колишнього друга Колю називають
не інакше як «антикваріатом», який з часом лише дорожчає. Чому б і ні? Можна
повторити клоунаду з минулих виборів, коли Катеринчук провів до Київради
п’ятьох депутатів, які одразу побігли до фракції Черновецького. Сам лідер
«Європейської партії» на публіку бідкався про «неєвропейський вчинок»…
Досить серйозно що на роль «технаря» готується і Олександра Кужель. А чим
вона гірша Миколи Катеринчука? Тим більше, як
заявила в інтерв’ю тижневику «Факти» на ICTV, піти у мери її просять усі столичні базари.
Власне, через базарщину, Кужель спеціально не запрошують у турне з акцією «Повстань,
Україно!». Оскільки, зайвого може наговорити. Тому й топчеться по Києву.
На
всяк випадок її відрядили у «відрядження» у колонію до Юлії
Тимошенко. Так би мовити, на курси підвищення опозиційної кваліфікації. А то
люди гарно пам’ятають, як Олександра Кужель, активно працювала в Уряді та
команді Сергія Тігіпка.
Одним словом, в опозиційному таборі поки немає
єдності щодо погодженого кандидата. Через це й призначення дати виборів
пригальмовує. Немає сенсу кидатися на київську амбразуру «широким» та
«різношерстним» фронтом кандидатів. За таких умов
Олександр Попов може й не вести кампанію, а одразу може їхати, разом з
дружиною, у Відень та святкувати перемогу.
З іншого боку, є варіант який може влаштувати
усіх – це проведення лише виборів Київради. Повноваження діючої завершуються
і має бути обрана нова. Тут і до Конституційного суду можна не ходити. А без
мера кияни жили до цього часу, проживуть і ще якихось два роки. Всеодно,
повноважень у міського голови менше, аніж у
британської королеви.
Тому,
варто розслабитись – гра триває…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.