Україну "вступають" у Митний Союз.
Населення психологічно готують до розвороту "стратегічного курсу", в тому числі й за допомогою відвертих маніпуляцій. Наприклад, нам багато розповідають про кризу в Європейському Союзі. І хоча можна довго перейматися складними умовами життя простого грека, німця, француза, шведа, або, навіть нашого сусіда – поляка, але варто було б кожній людині в Україні хоча б раз з`їздити в будь-яку країну Європейського Союзу (включно з потерпаючими від кризи Італією, Іспанією і Португалією), щоб на власні очі побачити, що криза там і криза тут - це, як кажуть у нас в Одесі - дві великі різниці.
Ще одна, проста як пень, маніпулятивна технологія, за допомогою якої Україну приєднують до МС, полягає в тиражуванні "думок аналітиків", які вже не ставлять під сумнів саму ідею приєднання до російського блоку. Ніби, питання настільки очевидне, і само собою зрозуміле, що навіть не про це мова. Головне, вступаючи, "щось виторгувати".
Ось і сьогодні головні інформагентства країни розмістили на своїх сторінках цей хіт політичної думки. Аналітик Олександр Охріменко заявив, що «Україна має можливість вступити до Митного Союзу на більш вигідних умовах, аніж Білорусь і Казахстан». І далі поглибив свою думку: «У випадку приєднання важливо виторгувати максимум преференцій». Вслухайтеся, які загадково-солодкі слова: "пре-фе-рен-ці-ї". Дуже поетично. Звучить, ніби музика. Для ідіотів, які сподіваються, що країни Митного Союзу візьмуть на себе бодай частинку наших проблем. Ні, серйозно, ви в це вірите? В ці постійні розмови про «важливе геополітичне значення» України, за яке Росія (США, Європа) готові платити? Маячня. «Харківські угоди» це довели – навіть після «здачі» Севастополя, Україна продовжує відстьогувати за газ не просто по повній програмі, а більше, аніж Німеччина.
Подібні кон-цеп-ці-ї (теж гарне, поетичне слово), певно, мають ствердити у громадян України не лише уявлення про невідворотність приєднання до Митного Союзу, а й усвідомлення того, що мистецтво політики полягає виключно у здатності "щось виторгувати". Не створювати нову економіку, нові робочі місця, не запроваджувати нові технології, не забезпечувати умови для інвесторів, а постійно кудись їздити і щось виторговувати. І чим більше вони там чогось виторгують, тим більше щастя буде для 45 мільйонів людей. Ви в це теж вірите? Якийсь дитячий садочок.
Ні, я не проти торгівлі, як такої. Але часи, коли конкістадори вимінювали на буси та біжутерію цілі країни, мені здається, вже закінчились. Як канув у Лету й той романтичний період, коли наші рідні фарцовщики за жуйку, «варьонку» та «відік» готові були продати Родіну разом з усіма її підстаркуватими членами Політбюро. Чим закінчив Радянський Союз, ми добре пам`ятаємо. Тож, коли українцям пропонують ті ж яйця, але в профіль, постає питання: сучасна аналітична думка в Україні справді настільки деградувала, що її носії або орієнтуються на цілковитих ідіотів, або лише створюють ілюзію класичної шизофренії - заради якихось зрозумілих її авторам пре-фе-рен-цій?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.