Етика та економіка усиновлення

23 лютого 2011, 11:29
Власник сторінки
журналістка
0

Що ми знаємо про усиновлення? Ми звикли до простої думки – про сиріт подбає держава.

І майже ніколи не задумуємось, що ця турбота є такою, що ті, хто її отримали, потім потребують соціальної адаптації. Як не прикро це звучить, але сирітство породжує сирітство. 50% відмов  від новонароджених у пологових будинках роблять випускниці інтернатів, а 60% випускників інтернатів не мають де жити, після закінчення навчання. Щороку ця кількість збільшується, а держава і далі відкриває нові інтернати, хоч чиновники і погоджуються, що сімейні форми виховання набагато кращі і для дітей, і для самої держави.

 Якщо порахувати, скільки коштує державі перебування однієї дитини в інтернаті на день, а скільки – в прийомній родині, то з’ясовуються цікаві речі. По-перше, інтернати – це дорого та мало ефективно, по-друге, у прийомній родині не лише кращий догляд, здоровіша атмосфера, але й коштів на  утримання дитини йде менше. І третє, найголовніше – в прийомні сім’ї дитина отримує соціальну адаптацію, тоді як інтернати та дитбудинки формують в неї споживацьку поведінку та цілковиту непідготовленість до життя в суспільстві.

 Для порівняння, на одну дитину в день в інтернатному закладі виділяється 72,7 гривень, із них безпосередньо на потреби дитини – 6,8 гривен. Решта коштів витрачається на утримування закладів, зокрема, заробітну плату, оплату комунальних послуг, ремонт. 

У дитячому будинку сімейного типу чи прийомній родині на одну дитину витрачають – 54,9 гривень на день, з них безпосередньо на потреби дитини відходить  40,6 гривень. Як то кажуть – відчуйте різницю: і для дитини, і для держави прийомні сім’ї та дитбудинки сімейного типу значно вигідніше. 

Залишилось переконати в цьому окремих чиновників, які усупереч офіційному курсу на реформування інтернатів та досвід багатьох країн, де вже роками не існує таких закладів , продовжують направляти дітей «з малозабезпечених сімей» до інтернатів та відкривати нові. Також окремо слід звернутись до працівників інтернатів, які бояться залишитись без роботи чи фінансування, у процесі реформування їх знання та досвід можуть  застосовуватись у наданні соціальних послуг, як наприклад, попередження відмови від дитини, супровід сім’ї у складних життєвих обставинах, денний догляд за дитиною, підготовка прийомних батьків. Тобто усе, що забезпечить кожну окрему дитину родинним піклуванням. Чому ж переваги родини над інтернатами ще викликають суперечки та так важко реалізуються?

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Журналисты
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.