Робіть внески

Голова Донецької облдержадміністрації Анатолій Близнюк запропонував місцевим владам попросити фінансову допомогу у жителів області на ремонт доріг.

«Місцева громада будь-якого міста і району, депутати, ініціативна група звертаються до людей і кажуть: люди добрі, закон нам дозволяє об`єднати зусилля, хто скільки може, зібрати гроші для того, щоб цю дорогу привести в такий-то стан», - сказав він. Це повідомлення в УНІАН мене розвеселило. Особливо – після феєричного шоу на Донбас-арені, з Мілою Йовович, Ріанною, Віктором Януковичем та всією політичною елітою.

І тут, несподівано, отакої: немає, шановні, грошей на дороги. Ми самі не місцеві… Скиньтеся, люди добрі, хто скільки може, на гарну справу. На дороги. Адже, дорогий український народе, ну ти ж сам по тих довбаних дорогах їздиш! На школи теж дайте – коли закриваємо, самі, мовляв, ридаємо. Подумки. Всі подушки солоні від сліз. На аспірин для лікарень теж не завадить – там навіть вата за гроші.

Щоправда, Анатолій Близнюк забув сказати, що за все це прості люди і так платять. Тільки не розповідайте мені чергову страшну історію про те, що наші співгромадяни не люблять сплачувати податки. Ви в магазині колись були? Щось купували? Подивіться уважно на чек: до вартості кожного товару – від буханки хлібу до телевізора, стоїть сума податку. Зокрема, ПДВ. Плюс 20 відсотків. В підручниках пишуть, що цей податок сплачують «юридичні та фізичні особи, які здійснюють виробничу, або підприємницьку діяльність».

Нехай не морочать вам голову. Це платить кожен з нас, оскільки «суб`єкти підприємницької діяльності» всі податки забивають в ціну. Потім ці гроші збираються у «закромах Родіни» - державному бюджеті. І тут їх починають ділити. Люди, які розподіляють наші гроші, завжди кажуть, що їх не вистачає. Катастрофічно! При цьому ті, хто розподіляють, мають грошей не менше, аніж Міла Йовович, Ріанна, та Хуліо Іглесіас.

Більше того: зірок «світової величини» вони запросто можуть замовити на власний день народження, хрестини чи весілля своїх дітей. І нехай співають. А мільярди, в тому числі, з державного бюджету, спокійно конвертуються в стабільні гроші десь в офшорних зонах. Для цього вже навіть тендерні процедури непотрібні. Це за кордон переправляють ваш рівень життя, аспірин, гарну освіту, здоров`я, нормальні дороги,  і багато інших, потрібних для життя речей. А народу в Україні залишається право займатись само-лікуванням, само-освітою та… ремонтувати дороги. А ще – сплачувати кредити, які на власний розсуд, бере кожен уряд. Як казав Остап Бендер: «Робіть внески, панове, робіть внески».  І посміхайтеся: ваші грошики в надійних руках.