Панчохи і гендерний режим

Павлоградська випусниця – втілення комерціалізованої жіночої тілесності в суспільстві, соціальні ліфти якого зачинено на переоблік

Після традиційних шкільних балів інтернетами та соцмережами гуляє фотографія павлоградської випускниці у незвичному наряді – цілком прозорій мереживній туніці, одягненій на чорну білизну, панчохи і червоні туфлі. У сотнях коментарів обговорюється цей fashion choice – як вульгарний несмак і одяг, недоречний моменту. Позиції варіюються – мовляв, це аморально і недопустимо. Або – нічого такого, але є багато прозорих суконь, красивих і стильних, а конкретно ця – не дуже. У відповідь на своїй сторінці ВКонтакті (невідомо, фейковій чи ні) дівчина публікує фото знаменитостей у подібному одязі.

Звідки усе це взялось? І сукня, і обурення? Питання «смаку» облишимо в стороні. Мені йдеться про соціальне, а не естетичне. Відверті декольте та мережива на випускних зовсім не рідкість. Чому саме цей образ викликає стільки уваги? Комбінація кількох деталей (грає роль як білизна, так і контекст її демонстрації – провінційного містечка з обшарпаними будівлями) створили саме те дзеркало, на яке нічого нарікати. Павлоградська випусниця – втілення комерціалізованої жіночої тілесності в Україні, де для більшості молодих жінок вибір невеликий – продати тіло тим чи іншим способом, щоб вирватись із бідності у суспільстві, соціальні ліфти якого зачинено на переоблік.

Отже, чому моралізаторство?  Чому справді на випускний не можна прийти в трусах, якщо саме в них виступає на сцені Тіна Кароль? Це пост-радянське свято чимось подібне до першого причастя, випуск юнок у широкий світ. А отже, вони би мали демонструвати ніжність та сумирність благородних дівиць, майбутніх дружин і матерів. Моралізаторську частину фейсбуків обурює очевидна порочність і сексуалізованість образу, який мав би бути як у нареченої – попереду шлюбна ніч, але про це тсссс. Замість невинної принцеси з замку, на шкільний бал приходить відверта спокусниця. Так працює гендерний режим, який особливо контролює жіночу тілесність. У патріархатному суспільстві жінки повинні робити неможливе – водночас демонструвати як цнотливість, так і сексуальність, перекіс в ту чи іншу сторону карається. У контексті шкільного балу прозора мереживна сукня є відходом від умовностей, називанням речей своїми іменами і сміливою заявкою на свободу тілесності. Однак це лишень свобода бути сексуальним об’єктом.