Є постаті, завдяки яким людство ще й досі продовжує своє існування
Я — каторжник, я ношу сліди їхнього терору на моїм тілі... На нашій батьківщині — Україні — вже майже 60 років народ зазнає важкого релігійного і національного переслідування... Я роблю це обвинувачення тут, перед історією і перед світом, щоб про несправедливість, кривду, топтання людських прав мого народу, яких ніхто не бачить чи не вірять, що таке діється, — почув з моїх уст цілий світ і знала історія
Йосип Сліпий
Є постаті, завдяки яким людство ще й досі продовжує своє існування. Вони своєю щоденною самопожертвою, чистотою та святістю піднімають нас з буденного рівня існування на більш чистий та духовний. Вони заставляють нас підніматися над собою, над своїми звичними думками і відкривають в нас самих нескінченний потенціал добра, світла та любові.
Саме такою людиною був Йосип Сліпий – Патріарх Української Греко-католицької церкви, з Дня народження якого сьогодні виповнюється 121 рік.
Коли я очолив у 2005 році СБУ, підняв архівні документи КДБ справ Йосипа Сліпого. Там було все: об‘єктивки, анонімки, стенограми допитів… Та головне – там були рукописи книги Патріарха, які завдяки нашим зусиллям через десятки років все ж таки побачили світ. Це було страшно, друзі, бачити те, як тоталітарна махіна може працювати проти безневинної людини, вина якої була лише в тому, що вона вірила в Україну, вірила в Бога…
Переді мною лежало творіння велетня духу разом із сотнями паперів сфабрикованих звинувачень, за якими Сліпий ніколи не повинен був вийти на свободу. НІКОЛИ.
Сліпого заарештували ще до закінчення Другої світової війни, у квітні 1945-го. Перед арештом більшовики отримали відмову від керівництва греко-католицької церкви на пропозицію вмовити підпілля ОУН-УПА припинити свою діяльність… Патріарх навіть не захотів слухати про це.
Після цього було три судових процеси. За якими він поневірявся по таборах Сибіру та Мордовії 18 років.
Попри шалений тиск міжнародної спільноти, звернення Папи Римського та навіть Джона Кеннеді, Йосипа Сліпого випустили лише у 1963 році у 71 віці.
Ви думаєте, в нього не було вибору? Більшовики пропонували йому «вихід» - співпрацювати, об‘єднатись з православною церквою та навіть отримати за це митрополичу посаду… Так. У нього не було вибору, тому що він не міг зрадити, зрадити віру, зрадити паству, зрадити себе.
Чи є у нас сьогодні вибір?..
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.