Рімейк 30-х років

Їду з ефіру у Шустера. Не можу заспокоїтись. Мені дали можливість виступити лише 15 хвилин, щоб пояснити телеглядачам про технологічні аспекти замовленої владою справи проти Юлії Тимошенко. В свою чергу сторона обвинувачення виступала майже півтори години, співаючи, що Тимошенко винна у всіх вигаданими ними справах. Я не здивуюсь, якщо Юлю скоро звинуватять у аварії на Чорнобильській АЕС чи міжнародному тероризмі.

Жарти-жартами. Але це все надзвичайно сумно. До України повертаються 30-ті роки. Наші силові структури вже почали використовуватись виключно як загратзагони та розстрільні бригади. Як і тоді звинувачували у шпигунстві, в тероризмі, у вбивствах партійних вождів,так і сьогодні влада своїх опонентів намагається приписати до вбивств тих, кого вони самі знищили. При цьому, шокуючи весь цивілізований світ, вони розповідають, що тут "немає ніякої політики"...

Пригадайте лише, як судили В'ячеслава Чорновола ще за радянських часів. Його засудили за спробу зґвалтування! Тоді також розповідали про те, що ніякої політики у вироку немає. Авжеж, "зґвалтування"... - чистий кримінал.

Здавалося б на дворі вже зовсім інший час: технологічніший, цивілізованіший, і освіта вже не 3 класи церковно-приходської школи, а вища юридична, але, на жаль, сутність катів та їх підручних не змінюється. Готовність стріляти, готовність зраджувати - це не проблема освіти, це проблема душі, а вірніше - її відсутності.

Так, минуле вже стукає в наші двері, намагаючись розбити всі проєвропейські ілюзії розвитку України. В економіці ми сьогодні вже бачимо криваві розбірки 90-х, а в політиці вже чути відлуння 30-х років.

Чи є з цього вихід? Є. Але потрібно вирішувати кожному, і не ховаючись від проблем, розв'язувати їх та давати рішучу відсіч злочинцям, які називають себе владою в Україні!