Хто все ж таки божевільний – суспільство чи Андрій Бондаренко?

Про Андрія Бондаренка мені розказав керівник Вінницької правозахисної групи Діма Гройсман. Це була просто детективна історія.

За словами Діми, Андрій Бондаренко абсолютно випадково, працюючи чи то сторожем, чи то охоронцем в Росії, прочитав колись книжку під назвою “Основи держави і права”. Прочитав і зрозумів, що все в нас не так влаштовано, як книжка пише. Повернувся Андрій у Вінницю і влаштувався вантажником на один з заводів. А крім того, що вантажником влаштувався, ще й створив та очолив на цій фірмі профспілку. Кому з керівників таке сподобається? І його звільнили. Але власники фірми, на якій працював Бондаренко, не знали, що за нашим законодавством для того, щоб очолювати профспілку підприємства зовсім не обов”язково на ньому працювати. І Андрій Бондаренко продовжив власну бурну діяльність. На Вінничині багато цукрових заводів, де використовують сезонну працю. Заводи ці часто оформляють у власність на підставних осіб, банкротять, перереєстровують, а сезонним робітникам не виплачують заробітню плату. От і почав Андрій виступати в судах від імені цих ображених робітників. А заодно – почав боротися з місцевою прокуратурою і судами.

Прийшов якось Бондаренко в суд представляти інтереси чергового ображеного робітника. “Сідай, синку,” - сказав йому суддя після виступу. Бондаренко відразу ж впізнав в судді свого батька. Ну не може ж суддя у судовому засіданні говорити неправду. Тому і звернувся Андрій до іншого суду з вимогою визнати батьківство новоявленого родича.

Скільки таке можна терпіти? От і вирішила прокуратура визнати Бондаренка божевільним та відправити на примусове лікування. Поки що не вийшло. Андрій Бондаренко сам сьогодні ввечері розкаже про це о 21:00 на “ТВі” у програмі “Вечір з Миколою Княжицьким”. Буде ще багато цікавого.