Беручи до уваги соціальне… юридичне… біологічне… положення нашого народу, пропонується його наділити слідуючою автономією:
§ 1. НАЗВА КРАЇНИ: Тутешняцька губернія.
§
2. ГРАНИЦІ: Тутешняцька губернія має бути обгороджена зі всіх сторін
дерев'яним плотом, висоту якого встановить автономна управа краю. З
одної сторони — вхід 1 (брама), а на брамі напис у семи мовах: «Вітаємо
вас», а під ним в дужках: «Шановних гостей проситься собі пригадати, чи
не забули чого вдома».
§ 3. ГЕРБ: Слимак…
§ 5. ПРАВЛІННЯ: На чолі Тутешняцької губернії стоїть, зглядно сидить губернатор. Він має слідуючі права:
а) брати кожномісячну платню;
б) уживати свої губернаторські палати вдень і вночі;
в) ходити по корзі;
г) уживати спорту, ходити на лови;
д) до інших справ не мішатися.
§ 6. ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН: Громадяни мусять:
а) слухати начальство;
б) начальство слухати;
в) запам'ятати собі гасло: «Скачи, враже, як пан каже».
§ 7. ПРАВА ГРОМАДЯН: Громадяни мають право:
а) курити і плювати на землю;
б) думати про страшний суд і пекельні муки;
в) брати участь у публічному житті на весіллях, хрестинах і похоронах...
Думаєте,
це витяг із протоколу наради Партії регіонів стосовно їх планів
входження до Митного союзу та майбутнього України? Як не дивно, зовсім
ні.
Цей фейлетон у 20-х роках минулого століття написав
закарпатський сатирик Марко Бараболя, з дня народження якого сьогодні
минає 101 рік.
На одному диханні прочитавши процитовану мініатюру
Бараболі «Проект автономії», замислився. Чому жорстка сатира минулого
сторіччя сьогодні стає для нас реальністю? Чому українці, розуміючи це,
продовжують мовчати чи нервово підхіхікувати з цього театру абсурду?
Ні, ніколи не повірю, що ми згодні перетворитись саме на людей, що втратили повагу до себе, не здатних захистити своє майбутнє.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.