Кадрові призначення Януковича

Якщо африканські країни принаймні рухаються в бік капіталізму, то Віктор Янукович «еволюціонує» в інший бік – єнакієво-макіївського племені.

Трибалізм (або трайбалізм від англ. tribe — плем'я) — форма родоплемінної організації спільноти яка базується на родоплемінних зв'язках. Трибалізм характерний для багатьох країн Африки, які знаходяться у стані трансформації від родоплемінної організації до сучасної, капіталістичної.

І якщо африканські країни принаймні рухаються в бік капіталізму, то Віктор Янукович «еволюціонує» в інший бік – єнакієво-макіївського племені.

Марк Шаттлворт, засновник компанії Canonical, у нарисі присвяченому шкоді трибалізму, описав цей процес як суспільне явище в межах якого члени однієї групи вважають представників іншої наперед неправими.

Втім, тенденції останнього місяця засвідчили, що Віктор Федорович перестав довіряти й своїм землякам, відтепер в усьому дослуховуючись вказівок-порад свого старшого сина. Таким чином на ключових посадах з’являються лише рекомендовані товариші сина.

Прикро, але на посадах національного значення виникають фігури, які віддані Януковичу, проте не країні, в якій мешкають. Чого тільки варте призначення міністром оборони Дмитра Саламатіна, відомого як активного учасника всіх бійок, що відбувалися в стінах Верховної Ради України. Особливо «прославився» Саламатін після звірячої бійки в парламенті в ході ратифікації Харківських угод, коли в запалі парламентської боротьби він переламав ніс народному депутату Володимиру Карпуку. Виглядає цілком логічним, що така людина без вагань стрілятиме по людях, виконуючи  злочинні накази.

А ще варто згадати призначення керівником Служби безпеки України Ігоря Калініна… Так президент замикає на собі всіх силовиків. Тільки він має одноосібний вплив на них.

І якщо такі перестановки пов'язані з недовірою до свого оточення, то Віктор Федорович, судячи з усього, вже не довіряє всім громадянам України: чи то українцям, чи то етнічним росіянам, євреям і т.д.

Ментально чужі, новопризначені особи не є патріотами України. Наприклад, Дмитро Саламатін, що очолив стратегічний для держави напрямок – оборону – лише у 1999 році отримав громадянство України. Є підозра, що він є громадянином й інших держав.

Мабуть, Янукович щиро вважає, що ключові посади мають отримувати чужоземні найманці, ніби в Україні бракує справжніх патріотів та знавців своєї справи… Та, бачимо, що вже навіть донецькі кадри не в пошані у нинішнього президента. Тож дискримінованими є всі корінні народи, що мешкають в Україні.

На цьому тлі життя простої людини для Януковича не має жодного значення. Тож не дивно, що підпорядковуючи собі силові структури, які готові виконати будь-який злочинний наказ, Янукович не соромлячись згортає соціальні програми, скасовує пільги й допомогові виплати. Одиниці наближених до президента олігархів, багатіють за рахунок зубожіння мільйонів простих громадян.