Заклик до радикальних дій

Після провалу президентства Віктора Ющенка і натиску проти демократії, національної ідентичності та європейського майбутнього України за Віктора Януковича для українських громадян настав час зрозуміти три фактори.

По-перше, українські політики ніколи не запропонують, а тим більше, не  проводитимуть політику на благо Україні і суспільству. Це означає, що українські громадяни і громадянське суспільство повинні взяти на себе ініціативу у проведенні «управління та контролю» над політиками, а не чекати, поки політики запропонують популістські утопії, які вони не мають наміру виконувати.

Українські політики ніколи не задаються такими складними питаннями, як-то: чому вони програли вибори, і чому їхня популярність не росте, або тим, якою є їхня особиста відповідальність за погану політику.

По-друге, слідом за цим, українські громадяни і громадянське суспільство мають змусити наступного демократичного президента вжити радикального курсу дій в широкому діапазоні довгих невирішених питань.

По-третє, має бути збільшений інтелектуальний внесок західних експертів з наукових кіл, аналітичних центрів та міжнародних організацій в процес прийняття політичних рішень в Україні. Українська політична еліта провінційна, більшість не говорить англійською, і вони не інтегровані в європейську і західну інтелектуальні еліти. Вони залишаються, по суті, провінційними євразійцями.

Опозиційні виборці мають сприйматись як ті, хто підтримує перспективне бачення країни як демократичної, країни з ринковою економікою, з верховенством права і інтегрованої в Європу. Переговори, тривалістю у чотири-п’ять років, щодо Угоди про асоціацію з ЄС були заморожені через банальне прагнення помсти й страху перед Тимошенко, і це прекрасна можливість для європейських українців представити демократичну, проєвропейську альтернативу Януковичу.

Українські громадяни і громадянське суспільство повинні змусити опозицію включити в свої програми широкий набір радикальних політичних дій, що візьмуть на себе два завдання.

Перше - оборона, для запобігання іншої контрреволюції за Януковича-2 в майбутньому.

Друге завдання -  наступ, для забезпечення того, щоб зміни, здійснені демократичним президентом, залишились незворотніми.

Ось вісім радикальних політичних дій, які повинні бути введені:

По-перше, демократизація та європеїзація правоохоронних органів, пам'ятаючи, що українці ніколи не будуть прихильниками демократії та європейської інтеграції, якщо вони пов'язують державні установи зі злочинністю, корупцією і несправедливістю.

Нам потрібно скасувати і замінити прокуратуру неорадянського зразку прокуратурою абсолютно нового, європейського зразку. Прокуратура є джерелом корупції та політичних репресій, байдужих до верховенства права, що не повинно дивувати, так як в останнє десятиліття цей орган знаходиться під контролем чотирьох (!) донецьких генеральних прокурорів. Впровадити реформи грузинського зразку за допомогою Ради Європи, Венеціанської комісії у судовій системі і провести ретельний відбір і заміну суддів.

Нам потрібно різко зменшити розмір СБУ, який з 30 000 співробітників у шість разів більший за розмір внутрішніх і зовнішніх агентств британської розвідки, зводячи його до більш ефективної системи, яка ділиться на внутрішню і зовнішню організації. Україна протягом десятиліття говорила про створення організації на зразок ФБР,і зараз для цього саме час.

Міністерство внутрішніх справ потребує найбільш радикальної ревізії з-поміж усіх правоохоронних органів, бо в даний час його поліцейські не розкривають злочини. Міжнародна Амністія і Рада Європи нещодавно засудили нелюдські тортури ув'язнених, заподіяні у стилі радянської епохи. Україна повинна шукати підтримки Міжнародної Амністії та Ради Європи у справі гуманізації тюрем України.

 

Демократія не повинна мати внутрішніх військ, створених Сталіним для боротьби із внутрішніми ворогами, і тут варто повернутись до Національної Гвардії, що існувала в перші десять років незалежності України за зразком елітних карабінерів Італії. Внутрішні війська, для охорони в'язниць і колоній повинні бути передані в Міністерство юстиції і перетворені в поліцейські служби в'язниці.

І останнє, але не менш важливе, потрібно змінити назву міліція на поліцію – в жодній з європейських країн немає радянської Міліції.

По-друге, виробити демократичну і європейську політичну систему, завдяки переходу на парламентську систему в кінці 5-річного терміну чергового демократичного президента. Змінити Конституцію так, щоб було надзвичайно важко та  суворо каралось здійснення конституційних реформ.

Число людей, що працюють в адміністрації президента України та Раді Національної безпеки і оборони (РНБО) є пропорційно схоже на 

число працюючих в офісі президента США і Ради національної безпеки. Але це при тому, що Україна має одну восьму населення від населення США. Співробітників адміністрації президента і РНБО слід звільнити від виконання їхніх обов`язків і призначити нових людей із західною освітою,  нестарше 35 років. Вони мали б працювати на ці  дві установи, але менші за кількістю працівників, і змодельовані за  чіткішими принципами діяльності європейських  і американських установ. 

Установа радянського стилю Державне управління справами (ДУС), яке є джерелом корупції, має бути повністю скасовано. Пора еліті в Україні почати жити як європейська - не радянська еліта - і люди, що живуть на державній дачі в елітному анклаві під Києвом мають  платити повну орендну плату. Межигір`я має бути націоналізоване і повернене українській державі.

Прем'єр-міністри повинні бути технократи - не лідери політичних партій – із західною  вищою  освітою  і знанням англійської мови.

Скасувати інститут губернаторів, які є джерелами корупції і фальсифікації виборів і дублювати місцеве самоврядування (і водночас надати місцевій владі більше повноважень). Переконатись, що виборче законодавство змінене від змішаної системи, для відкриття пропорційних списків, і дає виборцям можливість відкликання депутатів для того, щоб зупинити широку політичну проституцію.

Нові вітчизняні спецслужби повинні мати повноваження, щоб перевірити особисті дані всіх людей, які є кандидатами на посаду держслужбовців і не допускати тих, що мають корумповане або кримінальне минуле, до влади.

Політичні партії, які продовжують заперечувати, що в України відбувались масові злочини проти людства мають бути заборонені, так само як у Німеччині та Австрії заборонені нацистські партії. Політичні партії, які вчинили зраду, руйнуючи і корумпуючи демократичну систему в Україні і продаючи інтереси країни іноземним державам, також повинні бути заборонені.

В Україні талановиті жінки не мають можливості повноцінно брати участь в правлячій еліті країни, що ми бачимо в нинішньому парламенті, де з 450 депутатів лише 36 жінки - один з нижчих відсотків не тільки в Європі, але і у Євразії. До недавнього часу в уряді не було жодної жінки.

 

Демократичний президент повинен забезпечити позитивну підтримку жінок. Це може включати в себе резервування половини посад в секретаріаті президента і уряді для жінок і підтримки змін в законодавстві, що вимагають в політичних партій забезпечувати від третини до половини місць у своїх виборчих списках для жінок. Україна як країна, як демократія і як європейська країна від цього тільки виграє.

По-третє, олігархи та еліти, мають платити один великий податок на надприбуток для держави і скоротити монополії, що контролюються олігархами – це є неприпустимо, якби президент Росії Володимир Путін чи будь-яка країна дозволила б одній людині контролювати чверть економіки.

Ми повинні покласти край лазівкам, що дозволяють масову втечу капіталу в офшорні зони і вимагати країни-члени ЄС припинити їх лицемірство про корупцію (зокрема, Кіпр, Великобританію (а також Віргінські острова і Беліз), Люксембург, Ліхтенштейн, Швейцарію), шляхом введення американського стилю контролю відмивання грошей.

Тіньова економіка України в 40-50% ВВП залишається незмінною протягом двох десятиліть – час для того, щоб змінити її принаймні до італійського стилю з пропорцією у 25%, або європейського, що в середньому складає 10-15%.

Демократичний президент повинен розуміти, що він чи вона може показати, що дійсно є прихильником боротьби з корупцією тільки тоді, коли буде готовим підтримати кримінальну справу проти своїх власних людей, а також проти опозиції. Таким чином, він може запобігти звинуваченню у «вибірковому застосуванні правосуддя». Корупція залишається корупцією, незалежно від того, хто бере її на себе.

По-четверте, підтримувати середній клас, за рахунок збільшення внеску малого та середнього бізнесу з 16% ВВП до норми в Європі, яка становить більше 50%. В останні два десятиліття всі українські уряди віддали перевагу великому бізнесу та олігархам. Саме час уряду зосередитись виключно на малому і середньому бізнесі і ввести ряд стратегій для того, щоб призвести до великого та більш впевненого у собі середнього класу. Середній клас, ринкова економіка, національна ідентичність  є фундаментом для демократії в європейських країнах. 

По-п’яте, англійська мова як друга державна мова, має бути обов'язкова і вивчатись в усіх школах, вищих навчальних і державних закладах, що вимагає, зокрема, вивчення політиками англійської в їхні перші три місяці перебування при владі. Саме зараз і є той час, коли необхідно подолати українсько-євразійський  провінціалізм та інтегруватсь в європейський та світовий інтелектуальний, технічний та економічний процес. 

По-шосте, необхідно припинити медіа-цензуру, прибравши контроль олігархів над телевізійними каналами і з допомогою неурядових організацій, таких як Репортери без кордонів та запровадивши гарантії з метою попередження  відродження цензури, як у випадку з Януковичем-2.

По-сьоме, необхідно інтегрувати Україну, відкидаючи етнічний український, російський та радянський націоналізм Ющенка та Януковича.  Україна має три перспективи:  або як дисфункціональна країна, що не має національної єдності, якщо політичні заходи, такі як запроваджувались останнє десятиліття збережуться, або запровадити політику, що сприятиме  компромісу між східною та західною Україною, або розколоти країну. Ми маємо запровадити національно-ствержувальні політичні заходи, що об’єднують, а не розколюють Україну і це вимагає компромісів з обох сторін Дніпра.

По-восьме, необхідно забезпечити європейську інтеграцію, дотримуючись всіх вимог міжнародних організацій та європейських урядів, таких як звільнення політичних в’язнів, тоді угода про співробітництво буде підписана та ратифікована Європейським Союзом. Довести Європі, що Україна прагне до повноправного членства в Європейському Союзі, виконуючи вищезгадані політичні заходи. Запровадити референдум щодо членства в НАТО в кінці п’ятирічного терміну демократичного президентства. «Харківські угоди», які  були просунуті через парламент, але не є легітимними, мають бути анульовані, повертаючи українські відносини з Чорноморським флотом в 1997 рік -двадцятирічну угоду. Кожен майбутній акт, що заперечує закон лютого 2007 року щодо контролю Росії над газопроводами, як в Білорусії, має бути анульований. Газовий концерн з метою модернізації  газопроводів має бути створений в контексті з угодою з Європейським Союзом від березня 2009 року.

Всі з перерахованих заходів стосуються українців в різних сферах, тому що вони є радикальними і необхідними для захисту від Януковича-2 і забезпечення сталості української інтеграції в Європу. Наступний демократичний президент має бути перехідним, таким, що забезпечить протягом п’ятирічного терміну перебування,  зміни в Україні і,  здебільшого, на краще.

Час для радикальних дій зараз.

Україна та українці мали  досить розмов та брехні.

Змусь послітиків слухати ВАС, громадян країни.

Якщо ви згодні із закликом до таких радикальних заходів частково або повністю, то підпишіть і поширте цей текст далі.