Вирок

мені здається, що історія України розвивається не по спіралі, а якоюсь кривою схибленою стежкою

"Суд не повинен бути знаряддям терору. Він покликаний справедливо карати за злочини і перевиховувати. Про "гуманізм" радянського суду студент юридичного факультету дізнається на першому курсі…”

Це написав майже півстоліття тому у своїй збірці «Правосуддя чи рецидиви терору» Вячеслав Чорновіл, якому сьогодні могло б виповнитись 75 років. Ці та інші рядки радянська влада йому не пробачила. Із звинуваченням у «наклепі на радянський суспільний і державний лад» його ув‘язнили на два роки, а згодом відправили на заслання за «антирадянську пропаганду та агітацію», що тоді вважалось особливо небезпечним державним злочином. Всього 15 років свого життя довелось заплатити Чорноволу за мрію про незалежну Україну.

По суті, в цьому світі нічого не змінюється - історія циклічна. Але мені сьогодні здається, що історія України розвивається не по спіралі, а якоюсь кривою схибленою стежкою, яка простує навіть не через граблі, а, наче навмисно, через найбільші граблища! Тоді також розповідали, що Чорновіл кримінальний злочинець, як розповідають і сьогодні про Тимошенко, Луценка та інших незламних героїв, які гідно продовжили його справу боротьби за Україну... Але влада забула, що не продажні судді, не аморальні прокурори проголошують вироки… Вирок проголошує країна, вирок проголошує історія.