Інструкції щодо телефонних розмов суперечать закону!

Я зі своїм колегою А.Павловським переконалися у необхідності внесення змін до законодавства завдяки візиту до Харкова...

Я разом з А. Павловським підготували та зареєстрували у ВРУ законопроект №2022 про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо забезпечення права засуджених осіб на користування мобільним зв’язком в установах виконання покарань.

Йдеться не про те, що засуджені зможуть без жодних обмежень розмовляти по телефону, а про можливість телефонувати вразі відсутності стаціонарного телефону з мобільного. Ці мобільні телефони можуть знаходитися у керівництва колонії і видаватися безпосередньо на час бесіди.

Нині діючий Закон дає широке розуміння поняттю «право засуджених на телефонний дзвінок», але виконавчі інстанції звужують його до можливості здійснення засудженими дзвінків лише зі стаціонарного телефонного апарату в окремій будівлі.

 Підзаконний акт не може суперечити закону, а в даному випадку виходить, що інструкція суперечить чинному Закону. Ми вносимо уточнення в закон для того, щоб ніхто не міг викривити суть законодавчої норми підзаконним актом тільки через те, що у відповідному законі згадана норма подана дуже широко і без уточнень. Розроблений нами законопроект покликаний розплутати утворений «клубок».

Я зі своїм колегою А.Павловським переконалися у необхідності внесення змін до законодавства завдяки візиту до Харкова, де Ю.Тимошенко, перебуваючи в лікарні, немає змоги реалізувати своє законне право на телефонний дзвінок через те, що на охоронюваній території, де вона проходить лікування не встановлений спеціальний таксофон, яким вона та інші ув’язнені могли б скористатися згідно відомчої інструкції. Таким чином технічна проблема, створена навмисно чи ненавмисно, позбавляє людей права передбаченого законодавством.