Пенітенціарна служба обмежила дію Закону відомчими інструкціями

Пенітенціарна служба чомусь вирішила, що закон їй не наказ...

Пенітенціарна служба перевищує свої повноваження, забороняючи народним депутатам знаходитися в приміщеннях лікарні №5 ЦКЛ «Укрзалізниці», в якому перебуває та отримує лікування незаконно ув’язнена Ю.Тимошенко.

Пенітенціарна служба лікарні №5 ЦКЛ «Укрзалізниці» не лише відмовила мені та  А.Павловському  у бажанні оглянути приміщення, в якому знаходиться Ю.Тимошенко, але й силоміць винесла з приміщення народних депутаток України О. Кужель, Л.Денисову та Т.Слюз, які підтримали акцію громадської непокори Юлії Володимирівни.

Однією з юридичних підстав вчиняти такі незаконні дії є Наказ №237 від 08.12.2003 «Про затвердження інструкції з охорони кримінально-виконавчих установ закритого типу» в п. 211 якого зазначається, що відвідувати ці приміщення мають право тільки лікарі.

Дивовижно, що ця інструкція, яка прямо суперечить Закону «Про статус народного депутата України», належним чином зареєстрована в Міністерстві юстиції, чим створює формальний привід недотримуватися закону. Більше того, як показав досвід останніх днів, навіть наші суди діють за принципом: «усна вказівка керівництва, важливіша за письмові інструкції, а письмові інструкції керівника важливіші за Закон.

Відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат може безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, розташовані на території України, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та режиму секретності.

Пенітенціарна служба чомусь вирішила, що закон їй не наказ. Дивно, коли конституційні права і права передбачені законом обмежуються відомчими інструкціями.

Тому я спільно з А. Павловськии звернулися до міністра юстиції з проханням  вжити належних заходів щодо скасування чи внесення змін до пункту 211 Наказу №237 від 08.12.2003 «Про затвердження інструкції з охорони кримінально-виконавчих установ закритого типу», як такого, що не відповідає ст. 17. ч. 3 Закону «Про статус народного депутата України».