Музейні працівники це не ті, від кого слід боронити церковні пам’ятки

Якщо вже в храмі служаться літургії, то тільки вчені повинні визначати чи використовувати там свічки чи ні. Релігійна громада Кирилівської церкви змирилася із тим, що там не можна ставити свічок...

Після останнього мого інтерв’ю УНІАН-культурі найбільш жваве обговорення в медіа  викликала моя заявка про те, що використання свічок в Андріївській церкві (вона є частиною Національного заповідника Софія Київська) повинно бути обмеженим. Цю новину, поширену прес-службою, розібрали десятки медіа. Форуми обговорювали чи може музейний працівник наказувати чи палити свічки в храмі.

 Мені здалося, що у цій розмові із журналістами  УНІАН я зробила кілька більш гострих повідомлень, зокрема, про те, що боротимуся із паркуваннями та торгівлею біля пам’ятника архітектури,  зокрема, про те, що запускаємо освітній проект дитячий лекторій, який підготує нашого майбутнього відвідувача та відкриваємо музейні фонди. Але, очевидно, що найгостріше питання у тому числі і Інтернет-спільноти зараз - це зіткнення музейного та церковних підходів у ставленні до храмових комплексів.  

Я розумію, чому саме так. Наша країна тільки нещодавно навернулася. По великому рахунку, віра та церковний канон прийшли в наше суспільство тільки якихось двадцять років. Тому, для віруючих людей ці церковні та коло церковні питання залишаються болючими і ставляться вони в силу нашої національної емоційності дуже щиро та гаряче. Люди, які навернулися нещодавно ще горять отою новою вірою та готові захищати церкву від усіх. І вони не зовсім розуміють,  що музейні працівники, це охоронці пам’яток, це не ті, з ким їм потрібно боротися. Гадаю, що оця ситуація підсилюється церковним розколом. Я абсолютно переконана, що церковний розкол, це – драма суспільства і вірю, що він – явище тимчасове. Але він додає вогню у суперечку, кому повинні належати музейні церковні  комплекс и. Але, повертаючись до музейної справи. Працівник музею, так само, як і священик чи диякон,  це теж служитель.  Він може бути віруючою або невіруючою людино, церковною чи нецерковною, але музейники –це люди із особливим складом мислення та світосприйняття. Вони обожнюють предмет свого дослідження, знають про нього все та десятки років працюють  над його збереженням за скромні бюджетні зарплати. Вони – лицарі т отої древності.  Зрештою, саме завдяки жертовності та відданості музейчиків вдалося зберегти безліч пам’яток загальносвітового значення під час війн.

На мій погляд, оптимальним було би, якби давні храми залишалися в статусі музеїв. Якщо вже в храмі служаться літургії, то тільки вчені повинні визначати чи використовувати там свічки чи ні. Зрештою, релігійна громада Кирилівської церкви змирилася із тим, що там не можна ставити свічок.  Вже якщо так цього хочеться, то можна проїхати до найближчих монастирів, Покровського чи Флорівського й ставити собі там. Не ставлячи свічок у цьому давньому храмі, вони залишили майбутнім покоління право бачити Богоматір Врубеля.   Збереження давніх фресок – це пріоритет. І нехай її відсутність замінить палаюче серце парафіян цього храму.