Як би зимі не хотілося скувати навічно Україну, вона приречена
Весна
прийшла так якось несподівано!
Зима стояла міцно до пори.
Вітри війнули з півдня. І тоді вона
немов у Ворсклу з'їхала з гори…
…Весна прийшла. Скасовано угоду.
Вся Україна знову у вогні.
Цвіте земля, задивлена в свободу.
Аж навіть жити хочеться мені...
Ліна
Костенко
Друзі,
вітаю всіх нас з сьогоднішнім днем! Останнім днем зими!
Лишились
лічені години і зима остаточно капітулює перед тією нестримною енергією життя,
яку несе з собою весна.
Ні,
ну звичайно, зима так просто не здасться. Вона ще не раз намагатиметься нас
лякати, дмухаючи зі своєї льодяної
пащеки пронизливим вітром та жбурляючи нам в обличчя брудним снігом,
влаштовуючи свої показові прес-конференції та «діалоги з країною». Але їй це не
допоможе. Як нічого вже не допоможе цій владі втриматись в кріслі.
В
цьому світі немає нічого незмінного. І як би зимі не хотілося скувати навічно
Україну, вона приречена! Тому що життя і нестримна енергія розвитку та змін
завжди переможуть заледенілу сірість, яка окупувала нашу країну. Весна іде – весна
переможе!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.