Зафейсбучене покоління

Соціальні мережі можуть стати одним із найбільших лих ХХІ століття.

Соціальні мережі впевнено крокують світом. Абсолютна більшість людей, які знайомі з поняттям "інтернет", вже не можуть уявити собі життя без рідного аккаунту. Мільйони нових статусів з'являються кожного дня, кочуючи з сторінки на сторінку. Читаючи їх, складається враження, що у нас зараз чи не кожна людина - це такий собі філософ-мислитель, на зразок Сковороди чи Конфуція. Кожен намагається виставити якусь неймовірну, на його погляд, цитату, яка має змінити світосприйняття. При цьому більшість навіть не намагається хоча б перекласти її з російської мови. В решті-решт вони губляться і забуваються, втрачаючи свій первинний сенс.

Звичайно така мережа - це дуже зручно. Потрібно просто клацнути на кнопку мишки і ми уже бачимо усіх знайомих і незнайомих людей (ну вірніше їхні фотографії), можемо привітати їх із днем народження, іменинами чи будь-яким іншим святом і головне це безкоштовно і не потрібно нікуди йти чи навіть телефонувати. У кожного по півтисячі друзів, половину з яких ми навіть ніколи не бачили в реальному житті, або не можемо згадати де ми їх бачили. (Тай саме поняття «друг» це мабуть тема для окремої статті). А ще третину бачили ще десять років тому.

Тут можна висловлювати все, що забажаєш: написати коханій людині, яка сидить зараз в іншій кімнаті за ноутбуком - про те як ти її любиш; переписуватись із співробітником, який сидить за кілька метрів від тебе; чи навіть написати на стіну звернення до давно померлого родича про те як ти за ним сумуєш (а що тут такого, навіщо на кладовище лишній раз ходити, хіба він тут це не прочитає?).

Число зареєстрованих користувачів найпопулярнішого у нас в країні клону Фейсбук – Вконтакті зростає в геометричній прогресії. Люди спілкуються між собою постійно: вдома, на роботі, на навчанні. Уже зараз познайомитись з іншою людиною на вулиці чи у парку дуже важко. Більше того, це уже вважається дикістю. В той же час знайомитись в соцмережі стало дуже модно. Уявімо ситуацію, що я сиджу на лавці в парку, а поруч сидить красива дівчина зі смартфоном і переглядає сторінки Вконтакті. Питання: який найпростіший спосіб з нею познайомитись?.. Вірно! Зайти зі свого смартфона у Вконтакті, знайти там цю дівчину і написати їй повідомлення. Тому що, якщо я спробую просто з нею заговорити, то вона мене не буде й слухати – «Це ж дико знайомитись на вулиці».

Та що там говорити про незнайомих, адже навіть знайомі між собою люди все частіше віддають перевагу віртуальному спілкуванню. Народ цілими днями зависає в онлайні, постійно листуються, коментують, граються в ігри (а для чого виходити на вулицю, бігати, втомлюватись, грати в якийсь футбол чи ще щось, якщо можна не дуже напружуючись зіграти в що небудь тут за своїм комп’ютером), виставляють і переглядають фотографії і так до безкінечності.  Фіксують фактично кожен свій крок.

Кожен намагається виставити якомога яскравішу фотографію – мовляв – "заздріть!". При цьому, як правило, підбір фото, не відповідає реальному стану речей в житті цієї людини. Вона радше пробує сформувати уявлення про своє ідеальне життя на своїй віртуальній сторінці. А потім так захоплюється тим, як воно вийшло, що уже й не помічає, як починає жити тим віртуальним життям. Вона буде радіти такому життю аж доки раптом дійсно не помітить, що воно не справжнє, надумане, і просто виставлене напоказ. Так, інші люди будуть в захваті від неї, вони заздритимуть, намагатимуться наслідувати, але чи стане саме ця людина від цього щасливішою. А тепер подумаймо – чи не схожу реакцію викликає вживання алкоголю чи наркотиків.

В кращому випадку соцмережі в майбутньому будуть сприйматись як куріння і з ним будуть боротися. І можна буде побачити наприклад таку позитивну характеристику якоїсь людини: «Не курить, не п’є, наркотики не вживає, в соцмережах не зависає». А в гіршому люди повністю перенесуть своє спілкування у віртуальний світ і розмова "лице до лиця" стане такою ж дикістю як зараз стає звичайне знайомство на вулиці.