Сьогодні закінчується одинадцятий місяць 2013 року, який став одним із найгірших в новітній історії України
А згадайте, з яких великих надій починався цей місяць...
Яке було піднесення, ще два тижні тому. Люди мирно, по трохи, готувались до майбутніх новорічних свят. Усі сподівались на підписання важливої угоди з Європейським Союзом. Дивувалися: невже український народ нарешті піде у вірному напрямку.
Згадайте, як ми усі разом, дружно вболівали за нашу національну збірну. І як раділи несподіваній перемозі.
А потім, все ніби в якомусь жахливому сні. Все пішло зовсім не так як очікувалось. Повний розворот вектора на Схід. Повний провал самміту у Вільнюсі і врешті-решт нелюдський розгін безневинних людей собаками, яких у нас називають "беркутом".
Влада менш ніж за місяць скотилася до повної диктатури. Янукович і його поплічники скинули маски проєвропейських політиків і показали своє справжнє обличчя.
На жаль є багато людей, які підтримують такі дії міліції - і це мабуть найстрашніше.
Євромайдан був абсолютно мирною акцією. Люди, які там стояли - нікому не заважали і ні на кого не нападали. Вони просто намагались донести свою позицію до влади. Вони не робили нічого протизаконного. А тепер, я навіть не уявляю, як батьки з дітьми будуть фотографуватися на фоні тієї ялинки, яка забруднена кров'ю.
Ці люди, які постраждали, були чесними з народом і з самими собою, вони можуть пишатись тим, як вони тримались. Колись, своїм дітям, вони можуть описати свої дії, без жодних докорів сумління, словами Тараса Шевченка: "Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою".
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.