Верховна Рада відпочиває

Формування органів нової влади й адміністративно-територіального устрою Хмельниччини

З приходом до влади Богдана Хмельницького починається новий етап української історії— доба відродження української державності, утворення української козацької держави – Гетьманщини. У ті часи мала місце нова система керування державою. Така система керування країни була самобутньою і не мала жодних аналогів.

Визначальна роль належала гетьманові, вин скликав Генеральну і Старшинську раду, опікувався судочинством і фінансовою системою, при цьому одночасно був і головним дипломатом, і головнокомандувачем збройних сил. На місцях його заміняли сотники і полковники.

Гетьманщина охоплювала території Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств, від річкі Случ до кордону з Москвою, від Прип’яті до Причорномор’я, складала більш ніж 200 тис.кв.км Головним містом був Чигирин. Станом на 1649 рік на Гетьманщині нараховувалося аж 16 полків, на чолі кожного з них стояв призначений гетьманом полковник, усередині полки ділилися на сотні, де керували сотники.

 Магдебурзьке право в козацькій державі здобули міста: Київ, Ніжин, Чернігів, Переяслав, Глухів, Полтава та інші. Цими містами керували магістрати на чолі з війтами.

Щодо судової системи, то існувала система козацьких, міських та церковних судів. В перших судили не тільки козаків, а й селян та міщан. У великих містах діяли міські суди, а церковні суди вирішували проблемні питанні серед православного духівництва. Уряд складався з двох генеральних суддів, двох генеральних осавулів, генерального обозного, генерального бунчужного та писара. Перші вирішували більшість гетьманських справ, брали участь у дипломатичних переговорах, виконували обов’язки наказного гетьмана. Старший і молодий осавули виконували функцію охорони гетьманської булави. Генеральний осавул виконував місію сучасного прокурора, розслідував тяжкі злочини, допомагав гетьману у військових питаннях, вів переговори з іноземними послами. Бунчужний у воєнні часи оберігав один із найважливіших символів влади гетьмана – бунчук, іноді керував відділами війська козацького. Обозний вважався другою людиною в козацькому суспільстві після самого гетьмана. Під його керівництвом була артилерія, постачання війська, дипломатія та інше. А от хорунжий відував охороною символу козацького війська – хоругви. Його ще називали ад’ютантом гетьмана.

Роль сучасної Верховної Ради тоді виконувала Генеральна Рада. Спочатку скликали все військо на такі ради, щоб тільки підтвердити заздалегідь прийняті рішення. Через деякий час на зміну прийшла Старшинська Рада, рішення тут приймала тільки генеральна старшина і полковники. Тільки через деякий час до складу цього органу влади увійшло духовенство, шляхта та міщанство. Повноваження цього органу були настільки широкі, що в порядку денному були питання як війни і миру, так і смертних вироків.

Гортаючи такі сторінки історії, хочеться дійсно пишатися своєю нацією, своїм походженням та корінням. Такі люди, як Богдан Хмельницький, ніколи не зникнуть з книжок з історії України, бо саме завдяки таким персонам про українські землі почув весь світ. Після Хмельницького такий спосіб керування державою перейняли багато нині провідних країн світу, але вперше це виникло саме на наших землях. На цих чорноземах завжди народжувалися і народжуються неперевершені особистості, отож у нашої країни є всі передумови для культурного та національного підйому.