Чому соціальні медіа сьогодні стають необхідними журналістові як джерело пошуку інформації?
Історія
розвитку медіа пройшла довгий час від друкованих бульварних газет до
інтерактивних онлайнових джерел інформації і crowd sourcing. Із появою
і поширенням інтернету виникло таке поняття як «нові медіа», яке невідривно
пов`язується із використанням цифрових технологій. Сьогодні людина все більше і
більше стає прив'язаною до інтернету і цифрових ґаджетів. Існує думка,що книжки
у традиційному сенсі слова «вимруть». Як вам такий зворот «історії медіа»? Моя думка не така песимістична,але їх точно стане менше, і більшість з них з метою
«виживання» буде переходити у цифровий формат (або дублювати основний у
цифровому форматі).
Із
появою мобільного зв'язку кардинально змінилося уявлення про циркуляцію інформації:
вона у буквальному сенсі стала доступною «на відстані протягнутої руки». Це до
слова про нові медіа. Як приклади таких можна назвати інтернет, електронні
книжки, інтернет радіо, цифрове телебачення, відео ігри, мобільний зв`язок,
кіноіндустрія. Друковані видання почали переходити в онлайн – росте
нове покоління «цифрових людей», які починають свій день з Twitter, закінчують Facebook а цілий день їх супроводжує IPad чи Google
Nexus. Люди соціалізуються онлайново. Вони є у кількох соціальних мережах і коментують кілька інформаційних видань і
форумів. І це далеко не остаточний «профіль споживача». Існує ряд досліджень
щодо інтернету, які показують, що люди в середньому 30% часу, що сидять у
мережі приділяють увагу більш ніж одному джерелу, також близько 80% мають
соціальну мережу у «фоновому» режимі під час роботи. Більшість подій, що трапляються
навколо, люди транслюють у мережу і тому варто правильно оцінити соціальні
медіа як джерело збору інформації.
Andreas Kaplan і Michael Haenlein визначають
соціальні медіа як «групу інтернет-додатків, заснованих на ідеологічній та
технічній базі Web 2.0, що дозволяють створення та обмін контентом,
що створюється користувачем (user-generated content)» (визначення взято з Вікіпедії). Соціальні медіа є більш персоніфікованими. Вони апелюють
до певної спільноти. Французькі блогери навіть розобили «Піраміду Маслоу Web 2.0», де
на найнижчому щаблі стоїть рівень виживання (пошук інформації та пошта), рівень
захищеності (захист інформації), рівень соціалізації (форуми та соціальні ),
рівень оцінювання (блоги, персональні сторінки) та рівень самореалізації
(сумісна робота). На картинці поданій нижче ми можемо бачити приклади тих чи
інших медіа що реалізують проблеми певного рівня.
Так чому ж соціальні медіа сьогодні стають такими
важливими? Люди багато часу проводять в інтернеті, який став невідмінною
частиною їхнього життя, і соціальні медіа сьогодні стають частиною
інтерактивного процесу. Люди користуються ґаджетами, в яких є RSS і компанії, медіа видання, які хочуть «встигати
за споживачем» мають іти туди, де цей споживач живе. Тому кожне видання, яке
хоче «достукатися» до аудиторії робить мобільні версії видань для Android, IРad тощо. Чому компанії створюють свої сторінки у Facebook? Невже
до магазинів Інтертоп чи кав'ярень Starbucks не відвідують споживачі? Невже The Economist купує мало читачів? Ні. Просто світ змінюється,
і якщо хотіти хоча би залишитися на попередніх позиціях, ти маєш також
змінюватися.
Оскільки життя «переноситься в інтенрнет», то і багато
подій танслюються одразу сюди. Тому пошук інформації в інтернеті, у соціальних
медіа є важливим інстументом для збору інформації. Багато журналістів мають
сторінку у Facebook із максимально можливою кількістю
контактів (5 000) і за їх словами, це допомагає взнавати їм про події у різних
куточках України та світу.
Соціальні
медіа показують інтереси аудиторії, те, чим вона живе на даний момент і щоб
стати цікавим своїй аудиторії, видання має «зазирнути всередину» - зрозуміти
свого споживача і соціальні медіа саме те місце, де можна це зробити. Практичним
кейсом тут може бути crowdsourcing і залучення аудиторії до створення
контенту – це можна назвати дещо «пасивним» з боку редакції способом створення
контенту. Але люди взаємодіють між собою і також взаємодією підігрівають
інтерес до інформації і до джерела, на основі якого вони взаємодіють. Те, під
якими сторінками та спільнотами люди ставлять «лайк» досить багато дає
інформації про людину. Також трапляються випадки, коли єдиним свідком події
стає не журналіст, я пересічна людина із мобільним пристроєм у руках. Вона
вантажить ролик на YouTube і збирає купу переглядів. Через те, що
редакції та журналісти не можуть бути всюди, вони мають відслідковувати
соціальні медіа, які можуть стати ефективним джерелом новин.
Більше
про роль соціальних медіа для пошуку інформації журналіста буде розказано на 64-му Всесвітньому конгресі видавців газет і новин та 19-му Всесвітньому форуму
редакторів у блоках лекцій
по ньюсруму та «two-speed story
tellling» із використанням усіх медіа ресурсів.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.