Офіцер чи «Гетьман» істина десь там…

О бедном гусаре замолвите слово(с)

Офіцер чи «Гетьман» істина десь там…

О бедном гусаре замолвите слово(с)

Частина перша: як бізнесмен шукав вигоду, або «гудбай» батьківщина.

Плин історії несе нас все далі від далекого 2007 року, у часи коли патріот, офіцер та людина честі Сергій Аркадійович Розумовський, колишній половник, на його думку, колишньої країни, виявив в собі підприємницьку жилку та вирішив, що склалася вигідна ситуація для обдурювання «лохів» на ниві продажу «невигідної нерухомості». Три дні та три ночі, а можливо три хвилини думав свою думу та надумав створити у місті «ГЕРОЇ» (горАд русСкІх мАрЯкофф (прим. Автора)) Севастополі маленьке товариство з «дуже» обмеженою відповідальністю «Бізнес - Нерухомість», що матиме налагоджені зв’язки із КНР та арабськими державами. І все б було добре, якби не його зв'язок з тодішнім головою банку «Морський», а по сумісництву і «заскорузлою» гидотою, яка за 30 срібних рубчиків втратила свою гідність на користь «ВялІкой Расейской ІмперіІ». Але кого цікавить майже чесний «бізнЄсмЄн», який майже чесно, не без допомоги ФСБ РФ скупляв об’єкти нерухомості та підприємств на все ж таки нашому півострові.  Проте, любі хлопчики й дівчата, дядько оповідач не буде утомляти вас розповідями про 213 мільйонів доларів витрачених на купівлю міліції та владних структур АРК. Потерпіть ще трохи, і до вас дійде і про героїв, яких не бачив світ і про вогневі битви між казковими молодцями і силою злою, загарбати світ націленою.

  Частина друга: як зла сила маскується під добру, або фобії по Фрейду.

«… Есть в военном приказе такие слова на которые только в тяжёлом бою, да и то не всегда, получает права командир поднимающий роту свою. Повсеместно где скрещены трасы свинца и труда неподъёмного невпроворот на века, сквозь века, навсегда, до конца...  Пидарасты вперед! Гамадрилы вперед!» (с)   

Вітер змін дуже непостійна складова. Тому, в даному випадку, він змінив свій напрям на 180 градусів. Не пройшло і два роки коли успішний «агент» ФСБ вирішив рятувати Україну, і не аби як, а в якості керівника цілого руху «Всенародний фронт порятунку України». ЯК колишній офіцер (нагадую, цілий полковнику у відставці) Сер Гейко не знайшов нічого кращого, як організувати на військових полігонах  навчання з фізичної, психологічної та політичної підготовки власних послідовників, котрі за свого «ГУРУ» готові не тільки мати продати,  а й з’їсти  маленького братика з кисло-солодким соусом.

Не злякало майбутнього гетьмана навіть те, що ніяк не проходила обіцяна при створенні у місті Чернігові підпільної організації «надання допомоги Президенту Уркаїни В. Януковичу» допомога. Хоча, плани на матеріальні вливання були неабиякі. Висунуті обіцянки – цяцянки включали в себе і соціальну мережу, і сайт українського Європолу, і створення на території Чернігівської області суверенної держави. А закінчилась «добра» справа більш ніж банально. Через декілька місяців «гетьман» вигадав нову казочку для інвесторів. Нагадав багатіям південно-східної частини України, що колись столиця була у Харкові та так надзюрив їм у мозок, що успішні дурники понесли йому свої мільйони на срібній таці, та ще й без гарантій. Усі хотіли маленький шматочок пиріжка з начинкою з України (бажано із землею та холопами).

 Частина третя: Ще не вмерла Україна, або фенікс на дроті.

Мы встанем ы будет знак всем ордам за вашей стеной, мы их соберем в кулак и двинем на вас войной, неволя нас не страшит, нам век вековать в рабах, но когда вас замучит стыд, мы спляшем на ваших гробах (с)

  Прийшов час колихнутися маятнику в інший бік і простий агент спеціальних служб РФ почав перетворюватися у координатора російської розвідки на території України, який не просто виконує завдання центру, а робить це не без насолоди. У своїх проросійських оборудках він зазіхнув на найсвятіше, найдорожче що є у більшості держав світу. Зроблено це було шляхом вербування офіцерів дійсних та у відставці, як найманців у країни Африки та Азії для вирішення їх внутрішніх проблем, в яких, здебільшого, два диктатори не поділили одне крісло.

Пізніше, він із групою помічників провів ряд акцій, метою яких було заволодіння зброєю і засобами масового ураження. Так, засобами масової інформації зареєстровано усього 19 фактів проведення таких акцій, однією з них є викрадення великої кількості вогнепальної зброї з військових складів у львівській області у грудні минулого року. У той буремний час, цей героїчний вчинок приписали «Правому сектору», проте, не тут то було.

Після зміни влади в державі, на території м .Києва та області формується група «Каскад», організаторами та координаторами якої є послідовники
С. Розумовського, які у далекому 2009 році проходили спеціальну підготовку під його керівництвом. Крім того, зазначене угруповання іменує себе «внутрішнім миротворчим контингентом» і планує використовувати бійців для взяття під охорону комерційних структур від представників «Правого сектору» та «самооборони». Хто мені скаже, що це нагадує? Так, звичайно ви праві – це звичайний рекет, тобто С. Розумовський. вирішив нажитись і знов досить незаконним шляхом.

Частина четверта: а якій герой перекинеться в зрадника.

Хто бацила? Я бацила? (с)

9 березня поточного вирішив, вже можна із впевненістю сказати, «Гетьман» зібрати усіх представників своєї хунти та подумати думо про те, як жити далі. З однієї сторони треба починати дружити з новою владою, з іншої в АРК окопались такі любимі російські війська. Думали вони думали та прийняли таке рішення:

-         У разі повномасштабного просування «вЄжлЄвих» чоловічків на материкову частину України, члени «Каскаду» вийдуть до них на зустріч з прапорами РФ та будуть вірно, як цуцики, служити;

-         Організувати, або приєднатися до мітингів, на яких висловлює свою думку така притиснута проросійська спільнота;

-         Організувати у Луганській, Донецькій та Одеській областях інформаційну боротьбу із запланованим переходом до розстрілу у стінки «правосекторників»;

-         Організувати перед наступаючою армією РФ плакати з написами в дусі «Рашка ми тебЯ любім! ЦЬОМ!».

 А що клепне російському агенту «влеяния» та його прихвісткам далі, незнає сам бог.

А ви знаєте?