Мовний геноцид українців і феномен Свободи.

Головний чинник перемоги націоналістів.

Тільки лінивий, напевно, не коментував успіх "Свободи" на останніх парламентських виборах. Усі, в один голос, вигукували: "Несподіванка! Ніхто не міг передбачити! Ніяких ознак не було для такого прориву".
Уважно слідкуючи за прогнозами наших політичних аналітиків та соціологів, ніде і ні в кого не зустрічав прогнозів про те, що "Свобода" набере таку кілкість голосів! Щонайбільше, писали соціологи, "Свобода" подолає 5% рубіж і зайде в парламент, але щоби на "білому коні" - таке нікому й не снилося. Цей факт викликає певні запитання до наших славних експертів та соціологів, а саме:
а) з яких причин вони не змогли більш - менш точно розгледіти майбутні успіхи "Свободи";
б) наскільки взагалі можна довіряти нашим соціологам та політичним експертам;
в) чи не слід їм визнати той факт, що інструменти соціологічних досліджень, котрими користувалися поважні агенції соц. досліджень, застаріли і не встигали за динамікою розвитку та змін думок і намірів електорату.
І найголовніше: чи взагалі люди, котрі позиціонують себе, як високопрофесійних дослідників, звертали увагу на те, що пересічний українець втомився від одвертої зневаги до себе. На кожному кроці, з усіх боків він бачить, чує і відчуває оту зневагу. Починаючи від мізерної зарплатні та пенсії, хамства та відвертого знущання чиновників різного рангу, відсутності справедливого та неупередженого суду, прокуратури, міліції і до заборони всього українського: мови, культури, освіти. Думаю, даремне нагадувати про відверті, провокативні за суттю і принизливі за формою висловлювання міністра освіти Табачника, сумнозвісний мовний закон, нахабно й обсолютно незаконно "протягнутий" ПР з беззубо - мовчазної згоди "опозиції". А зняття пільг з афганців та чорнобильців, а "податковий" Майдан,а недолугість влади в зовнішній та внутрішній політиці держави...
Українці втомилися!!! Вони хочуть нормального, спокійного, заможного життя з упевненністю в завтрашньому дні, але не тільки. Вони хочуть гідного до себе ставлення. Поваги до своєї мови, культури, традицій. Вони хочуть свого, а не чужого. Вони, хоча й добре знають, "откуда есть - пошла земля русская", не дозволяють собі образ на адресу найближчих (чому найближчих - не знаю, як на мене, вони такі ж близькі як і білоруси, поляки  чи молдавани) сусідів і, природньо, не хотять аби їх зневажливо називали "хохлами" і стверджували що "украинского языка нет, а есть наречие".
Факторів незадоволеності українців своїм життям та тривоги за майбутнє своїх дітей, насправді значно більше. На Сході України вони свої, на Заході - свої, але є й спільні. Так ось оця спільна незадоволеність українців і пошук сили, котра б поклала край "беспределу отморозковков" і народила феномен "Свободи". І неправда, що "Свобода" більше голосів уже ніколи не набере! Навпаки! Якщо виправдає сподівання українців Сходу, Півдня й Києва - шансів ПР не залишить ніяких.