Нехай щастить! (у російському прочитанні)

Зима – магічна пора року! Час таємниць та чудес, бо саме взимку приходять чарівні та всіма улюблені свята! І я в очікуванні новорічної казки з ароматом хвої та цитрусових…

Зима – магічна пора року! Час таємниць та чудес, бо саме взимку приходять чарівні та всіма улюблені свята! І я в очікуванні новорічної казки з ароматом хвої та цитрусових…

Проте мої «свідомі» співгромадяни підготували для нас, мешканців столиці, свято із більш яскравими пахощами та видовищами! Кожного дня спостерігаю як гордість киян – серце Києва наповнюється новорічно-фантастичною атрибутикою: барикадами із розламаної ковзанки, перекинутих смітників та зруйнованої новорічної ялинки, колючим дротом, ілюмінацією із файєрів, наліпками-агітками, тільки не з традиційними привітаннями, та, на превеликий жаль, розмальованими будівлями та іншими «подаруночками» від наших нових співмешканців, які чомусь забули поцікавитись у нас киян, чи подобається нам така новорічна метушня.

Центр міста заполонили такі собі Святі Миколайчики, Ангелки з німбами-шоломами, Діди Морози й Снігуроньки (можливо на Західній Україні вони й так виглядають, все ж таки до омріяної ними Європи їм ближче, та й частіше вони там бувають на заробітках). Проте з дитинства у мене інші асоціації з новорічними персонажами, і це ніяк не брудні, зі скляними від алкоголю очима, смердючі, агресивні «чародійники», які, до речі, володіють «казковою» мовою, бо їхнє белькотання мало схоже на мову-калинову. Невже таке обличчя має пересічний європеєць?! А як реагувати на вищезгадані «подаруночки» у вигляді продуктів їхньої життєдіяльності – гори сміття, стійкий сморід від куп лайна та потоків сечі (мабуть, це альтернативну ковзанку готують…)?!

Коли напередодні Євро-2012 ми згуртовано покращували своє місто, готуючись до прийому іноземних туристів, показали свою українську гостинність та впевнено закріпили враження істинно європейської столиці, то наразі виникає тільки обурення від цього