І не сміх, і не гріх...а страх.

Сміливі та незгодні завжди попереду, тому і гинуть. Ті що позаду - " плекають " ген страху... ...

 

  

От щоб не казали, а в нашому селі всеж великі зміни відбулись за ті півтора року, коли змінилась влада, яка принесла таке жадане всіма нами " покращення нашого ж життя". І хоча це "покращення" відбувається без нашої участі та присутності, всеж тепер в вечірних толоках наші селяни почали якимось дивним чином підтримувати всі рішення та дії влади...

Колись я працював директором нашого сільклубу ( по суміству - кіномех, діскжокей, бармен та прибиральник), тому мене відносять до сільської інтелегенції. Клуб давно "вмер", хоча традиції потеревенити ще залишились, і односільчани часто сперечаються під стінами культурного закладу. Ну а тому що я - сільська інтелегенція, тому на мені лежить вся "відповідальнисть" за рівень наших ток-шоу.

Що хочу вам сказати, аналізуючи ( ще поки залишились такі здібності ) ті всі наші посиділки. Головне - у селян потихеньку відновлюють гени страху перед" всесильною владою". Оті всі зомбоящики та паперові носії "інформації про покращення" поступово відновлюють страх в душах наших селян.

Селяни всеж намагаються висловити свої сумніви та незгоду з діями " керівних органів ", але це виглядає якось не природньо та кумедно. В нашому селі задомінував " страх ", такий знайомий та ще зовсім незабутий за часів " советской власти". І я розумію наших селян. Вони ще пам"ятають ті часи, коли сміливих та незгодних арештовували та вбивали " органы власти " без слідства та суду...і доречі ця традиція з успіхом зберігається і тепер владою бандюковичів.
Страх оселився в нашому селі, в головах та душах наших селян. Іх можно зрозуміти.

У влади опинилась страшна суміш комунізму з бандитизмом...
і ця "влада бандюковичів" намагається відродити в наших душах той ген страху, привитий українцям ще комуністами.