Минулої п'ятниці, 23 вересня в Архангельську (Московія), відбулося перше слухання справи з приводу нібито “посягання на приватне життя” істориком Михайлом Супруновим.
“Бог
є Правда. Зло є брехня. Кому служиш, тим
ти і є”
Друж
Крук
Минулої
п'ятниці, 23 вересня в Архангельську
(Московія), відбулося перше слухання
справи з приводу нібито “посягання на
приватне життя” істориком Михайлом
Супруновим. Насправді Михайло Супрунов,
проаналізував дані про більше як 5000
радянських військовополонених та
політв'язнів з Польщі та Німеччини.
Показово, що цей один з не багатьох
совісних вчених докопався до звірства
сталінського режиму. Але так як останній
є підмурком путінської “нєдєлимой”,
то гебісти вирішили покарати
неблагонадійного історика. Цікаво, що
цей цирк, а не суд є закритим, адже нащадки
гебістів не хочуть розкривати правду
про свої “дєлишки”. До того ж гебістам
не вдалося знайти осіб, які б брали
участь у даній брудній справі, тому в
ролі постраждалої сторони тут виступають
чужі підписи і “представники”
постраждалої сторони (московських
гебістів) продажні гебісто-адвокати.
Хоч
певно цим нікого не здивуєш, так само
як не здивуєш нікого маразмом москалів,
такого нам “любимого і братнього”
народу, який готовий нас постійно душити
і нищити. Маразму наших сусідів не має
краю, як не має краю дебілізму окупантської
влади Януковича і коМпАНІЇ. Може в
Україні і не дуже відомий “Аналитический
Клуб” - та повірте добре фінансований
їх владою - клуб працює на промивці
мізків їхньої зомбільноти. Так в одній
статейці за 22 березня 2011, говориться
про те що москалі “ісконний” нарід на
території України, а українці, то якесь
малороське плем'я, яке собі надумало
стати державою, і взагалі за їхнім
твердженням Українці мало не з Марсу
звалилися. Що ж це одна з пропагандативних
штучок, які започаткував їхній історичний
корпус гебістів, які вже досить успішно
крутять по телебаченню відео-сміття
якогось Іванова (насправді групи спеців
гебе), який мусолить ту саму ідею. Як не
дивно, що москалі відразу після таких
сеансів один в один повторюють фрази
із того, що їм своєю рукою написали чорти
із Кремля.
Та
українців мало здивувати інше, цей же
клуб москалів визнає в цій статті
Голодомор 33, як акт геноциду, але не
українців... а москалів! Бідних жертв
українізації! Хто ще сидитьь на стільці
після прочитаного і не регоче, певно
гадає тепер, що українці таки справді
прилетіли сюди на тарілках з марсу, і
засіли так, що бідним “аборигенам”
москалям, тут їсти ся не зостало. Хіба
це не маразм? До того цей же клуб москалів
писав, що голомора - “небило”, майже
так як і українців. Але це півбіди, скоро
вся ця москальота почне голосити одна
в одну цю ж ідею Кремля, може й зроблять
списки жертв, і першого вставлять туди
Сталіна, Кагановича і інших “св'ятих”
“русской церкви”.
А
може так, станеться що Янукович, ще й
буде змушений платити їм якісь репарації.
Та як би там не було, українці завжди
будуть для москалів “унтерменшом”. Та
тут слід зазначити, що зовсім інша
політика пропонується по відношенню
до чеченців. Їх пропонують всяко ублажати,
змусити їх повірити, що вони суть такими
ж москалями, що Ічкерія це міф, що москалів
не треба рубати, захоплювати в заручники,
чи скидувати з обривів на сміттєзвалища
(де і місце всякому окупанту). А чеченці
змальовуються в цій статті, того ж клубу
москалів, в цілком ліберальних тонах
-бідними овечками, які підняли мачете,
тільки тому що якісь чорні баранчики-свідомі
(краще б прямо написали марсіяни-українці)
повели їх не туди куди треба.
Щож,
з усього вищесказаного напрошується
висновок — москалі бояться правди. А
остання є світлом Божим, а той хто
вклоняється тьмі, боїться світла Духу.
А до цього москалі бояться сильних
народів, які витягнули прапор націоналізму
— відтого вони прагнуть їх послабити
і приласкати, щоб потім поводитися, як
приспаними коматозниками українцями.
Тож вставайте родаки, щоб москалям
надрати сраки!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.