Закарпатські свободівці, як і обіцяли напередодні, представили журналістам документи, що підтверджують незаконність встановлення на Верецькому перевалі пам’ятного знаку “На честь переходу угорських пл
..."Ми стверджуємо, що ця споруда (а на
сьогоднішній день її можна називати тільки так) встановлена із
порушенням норм українського законодавства, а тому є незаконною і
самочинно збудованою", — заявив під час прес-конференції у прес-центрі
"Закарпаття" голова Закарпатської обласної організації Всеукраїнського
обєднання "Свобода" Олег Куцин.. Він зазначив, що представник позивача у
суді — голова Товариства угорської культури Закарпаття КМСК Микола
Ковач — намагався відстояти право власності товариства на цей знак,
оперуючи двома документами. Та, як виявилося, не все так просто, адже
свободівцям вдалося з'ясувати, що ці папери видані із порушенням закону.
Говорячи це, він продемонстрував два документи: перший — відповідь
Верб'язької сільської ради, у якому йдеться про те, що пам'ятний знак
встановлено на земельній ділянці, яка знаходиться поза межами даного
населеного пункту, а це означає, що вона (представники сільради у 1996
році — ред.) не мала жодних повноважень надавати цю землю в користування
ні Товариству угорської культури Закарпаття КМСК, ні будь-кому іншому.
Другий документ, за словами Олега Куцина, спростовує твердження Миколи
Ковача про те, що КМКС укладало контракт на влаштування під'їзду до
пам'ятника. Як з'ясувалося, подібний документ був, однак 28 січня 2008
року він був укладений ТОВ „АЛЬФА-Сер-ВІС ГРУП" з підрядником —
Дочірнім підприємством „Закарпатський облавтодор" ВАТ ДАК „Автомобільні
дороги України" на "благоустрій площадки в с.Верб'яж". Більше того, в
процесі встановлення пам'ятника не було змінено цільове призначення
ділянки, тобто дотепер ці землі класифікуються як землі
сільськогосподарського призначення. Хоча по закону сільська рада повинна
була вилучити земельну ділянку з власності колгоспу „Україна" та
прийняти рішення про зміну цільового призначення із
сільськогосподарського на історико-культурне.
На тому, що посадовці Верб'язької сільської ради перевищили
повноваження, надаючи у користування згадану земельну ділянку, наголошує
і адвокат Ярослав Кузів. Він захищав інтереси представників ЗОО ВО
"Свобода" у суді. Посилаючись на закони, він стверджує, що це не входить
у компетенцію цього органу місцевого самоврядування. До речі, як
зазначив пан Ярослав, йому, незважаючи на численні запити, дотепер не
надали необхідної технічної документації. "Таким чином, згідно із ч.1
ст.376 ЦК України, пам'ятний знак на Верецькому перевалі є самочинним
будівництвом, оскільки дозволу на його спорудження, який мала б видати
Закарпатська обласна рада, просто не існує", — підсумував адвокат.
За словами адвоката, в ході судових засідань довелося почути абсурдні
речі. Наприклад, що представник Товариства угорської культури пояснив
відсутність необхідних документів на пам'ятник тим, що він дотепер
знаходиться у стадії будівництва. Це при тому, що кілька років тому було
офіційне відкриття, проведення різноманітних заходів та чисельні згадки
у засобах масової інформації.
Про те, що інформація про відкриття пам'ятника у пресі неодноразово
з'являлася, Олег Іванович продемонстрував за допомогою газети Карпатойо.
Він представив переклад матеріалу і наголосив, що у тексті згадана
споруда називається "пам'ятником завойовникам батьківщини". Більше того,
за словами Олега Куцина, ця назва постійно звучала в суді з уст
представників позивача. Ще один факт, який викликав обурення у
закарпатських свободівців, це те, що "міністерство зовнішніх справ
Угорщини безкоштовно передало верецький "Пам'ятник завойовникам
батьківщини", всі роботи по облаштуванню дороги, площ, скель навколо
пам'ятника власнику — землекористувачу цієї ділянки, тобто КМКС". Однак,
голова закарпатських свободівців дотепер не розуміє, яким чином
угорський уряд мав у власності споруду, встановлену на українській
землі, та ще й без відповідних документів?
"У суді зрозуміли, що справа для позивача — програшна, адже наші
докази були беззаперечними. Угорці не мають документів, об'єкт не має ні
матеріальної, ні культурної цінності, а тому інкримінувати кримінальний
злочин моїм підзахисним не вийде", — сказав Ярослав Кузів. Цю справу
тепер можливо розглядати у цивільному суді.
Більше того, Олег Куцин повідомив, що учора, 9 листопада, свободівці
подали апеляцію, оскільки вирок суду вважають заполітизованим і
несправедливим.
На запитання одного з журналістів, що ж все-таки сталося тієї ночі на
Верецькому перевалі, Олег Куцин відповів, що часто їздить на Львів
старою дорогою, аби вклонитися загиблим січовикам і покласти квіти. За
його словами, іноді з однодумцями очільник закарпатських свободівців
запалює ватру пам'яті, що, власне, вони і зробили тієї ночі у місці, в
якому вважали за потрібне. "Ця ідея виникла спонтанно, тому говорити про
якісь заздалегідь сплановані акції неправильно", — наголосив політичний
діяч.
Конкретну суму, в яку обійшлася свободівцям "акція", послуги юристів
та інші витрати, голова закарпатської організації не назвав. Однак він
зазначив, що витрати стосувалися тільки оплати бензину, адже і адвокат, і
люди, що приходили підтримати свободівців під стіни суду, робили це
добровільно та абсолютно безкоштовно. Ці слова також підтвердив Ярослав
Кузів.
На зробленому закарпатські свободівці зупинятися не збираються. За їх
словами, судова справа стала першим етапом на шляху ініціювання питання
в напрямку демонтування споруди.
"Чи не вважаєете ви, що займаєтеся непотрібними речами, відволікаючи
увагу закарпатців від важливих і суттєвіших питань?", — поцікавився
журналіст угорськомовної газети Карпат Ігоз Со. З цього приводу Олег
Куцин зазначив, що є політичним діячем і робить те, що вважає за
потрібне і за що готовий відповідати.
За словами очільника закарпатських свободівців, "справжні патріоти не
мають права дозволяти плюндрувати пам'ять розстріляних захисників
Карпатської України, на чиїх кістках зведено імперський символ великої
Угорщини, не перепоховавши загиблих. Це, на нашу думку, порушення всіх
гуманних норм, які існують у суспільстві".
Та, незважаючи на всі негативні моменти, закарпатські свободівці
готові сідати за стіл переговорів із представниками угорської спільноти,
аби знайти шляхи компромісу, тобто виходу із ситуації, що склалася.
Тим не менше, попри бажання мирно домовлятися із представниками
угорців, закарпатська "Свобода" є категоричною у бажанні демонтувати
споруду на Верецькому перевалі. Принаймні, на сьогоднішній день. Це
питання є принциповим, адже, як сказав Олег Куцин, чому біля цього
пам'ятника, розташованого на українській землі, час від часу дають
присягу на вірність Угорщині десятки скаутів? "Особисто у мене є багато
друзів, угорців за національністю, я поважаю культуру цього народу,
однак подібні речі — ганьба для моєї нації і держави, тому я буду
категоричним", — наголосив він.
Також Олег Куцин розповів про те, що їм надзвичайно важко знайти мову
з представниками місцевої влади, котра систематично ігнорує
різноманітні прохання свободівців.
А стосовно того, чому закарпатські свободівці не виступили з приводу
звернення депутата Закарпатської обласної ради Євгена Жупана, котрий під
час нещодавньої сесії запропонував відкрити в УжНУ кафедру "русинської"
мови та літератури, Олег Куцин зазначив: "Всі прекрасно розуміють, що
це є антиукраїнська провокація. Нашу реакцію депутати побачать, якщо на
одній із сесій розглядатимуть це питання".
P.S. Як було озвучено в ході прес-конференції, прес-центр
"Закарпаття" декларує відкриту можливість донести свою точку на
зазначене питання для інших учасників конфліктної ситуації, що склалася
довкола зазначеного монументу на Верецькому перевалі. Більше того,
прес-центр "Закарпаття" задекларував можливість проведення "круглого
столу" на цю тему, в ході якого опоненти з цього питання спробували би
налагодити конструктивний діалог і знайти порозуміння в питанні, яке в
нинішньому його варіанті викликає збурення у суспільстві.
Прес-центр "Закарпаття"
Олег Куцин
Ярослав Кузів
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.