Турчинов: «Командовать парадом будем... Я!»

Двоє помітно здрібнілих, але хитрих вирішили «розвести» двох великих, сильних - але (на їхню думку) тупиих! ... «Розвести» дрібно - на пару-трійку мандатів. Більше не дозволить рейтинг.

(«Батьківщина» і «Фронт змін» запропонували решті КОДу лише 25 округів – LB.ua)

 Оцінимо партії КОД суто з робочою точки зору політтехнолога: "Що я потенційно можу з цього зробити і до якого рейтингу дотягнути?" (В ідеальній ситуації – коли сам пацієнт не намагається активно брати участі в процесі розробки стратегії або тактичних моментів під гаслом "я знаю, як для мене краще!").

1. Номінальний «лідер» за інерцією - «Батьківщина» насправді швидше баласт негативу. Це стосується і «тушок»; і першого прецеденту відколотого учасника Комітету (екс-УСДП Н.Королевської); і «адмінбаласту» на місцях - депутатів і владних функціонерів, ще зараховують себе до БЮТБ; і начебто розгалуженої партійної інфраструктури – але з таким багажем внутрішньопартійних конфліктів, що навіть розпустити їх без шуму не вдасться, і з остаточно закріпленою установкою партійців та прихильників «за політику треба платити» - за близької до нуля мобілізованості і вже явно з негативною лояльністю (немає замовлення на участь в мітингу від БЮТБ - значить, вільні для ангажування)... До того ж звична інерційність в будь-яких діях остаточно зводить нанівець користь від участі в КОД «Батьківщини» як масштабного партійного проекту з однією з найбільш розгалужених організаційних інфраструктур.

Однак користь все-таки можна витягти мінімум з трьох чинників: персональний іміджевий ресурс лідера партії (його рештки), один з найбільш потужних зовнішньополітичних ресурсів і, звичайно ж, скорочена, але все ще існуюча парламентська фракція (суто в цілях піару - враховуючи нинішні реальні повноваження парламенту в цілому). Так що «Батьківщина» серед основних учасників КОД швидше за традицією, ніж на підставі реального внеску в ресурсну базу альянсу.

2. «Фронт змін», при всій невиразності позиціонування і кількості попередніх невдалих спроб формування іміджу лідера, тим не менш, володіє найбільш вигідним кадровим ресурсом. Кадровий склад партії на місцях - середній і великий бізнес (але без «олігархів»!) з більш-менш незаплямованою репутацією – оптимальний для фінансового та матеріального забезпечення передвиборчої кампанії. Тому позиції «Фронту змін» в КОД досить міцні і надійні: ресурсна основа виборчої кампанії. Однак без ідеологічного, організаційного та кадрового прикриття з боку більш мобілізованих учасників КОД партійний бізнес «ФЗ» практично беззахисний перед тиском адмінресурсу. Про що варто завжди пам'ятати А.Яценюку: партія кровно зацікавлена ​​в більш радикальних і краще мобілізованих партнерах.

А ось оцінка наявної і потенційної ресурсної бази, доступної «квотній меншості» (тим самим «двом сильним, але ...») показує, що якщо КОД і може розраховувати на скільки-небудь значимий результат виборів, то перш за все за рахунок роботи саме цих двох - ВО «Свобода» та УДАР.

У них - найбільш динамічний електоральний базис. На сьогодні очевидно, що обидві сили і наполовину не охопили потенційно доступну їм соціальну базу. Якісно відпрацьована виборча кампанія за попередньої масштабної роботи власне з партійними проектами і обома їхніми лідерами - практично, єдина надія опозиції в цілому на як мінімум «не провальні» вибори (опустимо за дужки все ще сумнівний протестний потенціал країни).

Отже, що нам дає робоча оцінка характеристик «других» учасників КОД?

3. Уже на сьогодні, незважаючи на активні старання особисто пана В.Кличка і його політтехнологів, УДАР вийшов на досить непогані стартові позиції. І головне – партія зберігає відмінний потенціал зростання і соціальної, і електоральної підтримки. З неї шляхом не найбільш кардинальних коректив цілком можна витесати "збирача голосів" - протестних, екс-бютівських, екс-ющенківських, екс-тигіпківскіх ... І добрячого шматка голосів екс-яценюківських, часів розквіту ще домілітарного рейтингу лідера «ФЗ». Однак для цього над УДАРом треба капітально попрацювати, і явно не нинішній «похоронній команді» політтехнологів. Для початку – все-таки повернутися до першого етапу формування партії і створити базовий концепт. Нітрохи не меншим фронтом робіт буде змусити, вблагати В.Кличка мінімізувати самостійну політичну активність – його люблять значно більше, коли він мовчить, посміхається і б'є пики... (Зауважте – ані краплі іронії! Так воно і є насправді за результатами всіх досліджень!).

 Підсумок: оскільки УДАР потенційно значно більш універсальний електоральний проект, у його лідера найбільш сильний персональний імідж і найбільший персональний електоральний ресурс (тим більше, якщо додати потенційний електорат, який можна і треба залучати на бік проекту толковим позиціонуванням як лідера, так і, нарешті, партії) - як мінімум В.Кличка є всі підстави зробити прапором КОД, а не відтискати на роль фактурного, живописного фону для досвідчених партійних функціонерів «партнерів».

 4. ВО «Свобода» дійсно вічно має свою особливу позицію практично з усіх питань. Але О.Тягнибок може собі це дозволити – з настільки стійким ядерним електоратом, з настільки дисциплінованим кадровим складом партії, з настільки працездатною (щодо всіх інших партійних проектів – так вже точно!) організаційною інфраструктурою.

До того ж останні заміри показали явну тенденцію до збільшення і соціальної, і власне електоральної бази партії. Серед іншого – в абсолютно нетипових регіонах. Незаплямованість репутації лідера і помітних партфункціонерів на сьогодні дорогого коштує – товар унікальний. І якщо когось із лідерів КОД таки посадять – наступного ж дня ВО «Свобода» виставить надійні 10 000, причому на чистому ентузіазмі. А скільки сотень прихильників зможе забезпечити кожен з решти партнерів? (Тим більше, якщо рахувати без проплачених «стояльцев»). Так що ВО «Свобода» - оптимальний організаційний кістяк КОД.

Так що хто тут насправді «другий» - ще питання.

Хоча є ще й зовсім залишені поза увагою «треті» - лідерські партійні проекти, які, будучи належним чином відпрацьовані стратегічним аналітиком і за якісної роботи політтехнолога, можуть стати додатковими і не найслабшими факторами критичної мобілізації електорату КОД (і помітно розширити електоральний спектр вправо і вліво).

5. З «Громадянської позиції» ще цілком можна встигнути зробити дуже пристойний проект – з рейтингом якого вже не соромно буде на рівних входити в будь-який політичний альянс. Кажу «на рівних» - оскільки враховую тягар абсентеїстських настроїв населення. Для будь-кого зі «збирачів голосів» цінною буде кожна доля відсотка – а за тямущої розробки не стільки «Громадянської позиції», скільки «Проекту «А.Гриценко» (з належними за статусом командою, партійною структурою, індексом впізнаваності, персональним електоральним ресурсом) все ще є час для виведення його за планку в 5%. Але навіть при залученні менших ресурсів і з менш результативним персональним прокачуванням А.Гриценка добре відпрацьована кампанія принесе до загального результату КОД мінімум 3%. Притому явний потенційний плюс – персональний імідж «оплоту честі КОД» - не обтяжений помітними мінусами.

6. А ось ресурсний потенціал ще одного в'язня – Ю.Луценка – схоже, взагалі ніхто в КОД не спромігся оцінити. Тим більше – оцінити адекватно. За належної якості роботи з іміджем, гаслами та рештою Ю.Луценко – набагато більш дієва і приваблива «хоругва КОД», ніж вже будь-коли зможе стати Ю.Тимошенко. Але що партфункціонерами, що бізнесом з боку КОД це поки успішно ігнорується – при тому, що недостатнє число критично мотивованих виборців вже остаточно названо всіма експертами основною загрозою провалу КОД виборів.

Тобто, на напрямку «потенційно доступного запасу голосів» у КОД – явна «сліпа зона». Чого політичний альянс при такому числі зовнішніх і внутрішніх загроз виборчої кампанії не повинен би собі дозволяти.

Решта учасників КОД умовно діляться на «непотрібних, але нешкідливих» (а з КУН і НРУ при належному вмінні та їх готовності працювати навіть можна здобути якусь користь) - і на «баласт різного ступеня важкості руйнівного навантаження».

При такому підході стає очевидним, наскільки саморуйнівними є «підступні плани двох». Оскільки «Батьківщина» і «ФЗ» справді слабшають на очах як самостійні гравці і дедалі більше мають потребу в опорі – на чисті репутації, на мобілізований ідейний кадровий склад, на незаїжджені гасла і на якусь суму сталого ядерного електорату.

Тож в їхніх власних інтересах – сформувати «локомотив» КОД, виходячи з реальних ресурсів учасників. Ще важливіше – перестати настільки завзято орієнтуватися на стійкий ресурс Західної Україні і електорат Центру (далеко не критично мотивований брати участь в голосуванні і тим більше захищати свої голоси).

Для КОД життєво важливо розширювати електоральну підтримку, освоюючи нинішню «сліпу зону» - електорат, який потенційно можуть мотивувати мінімум ще четверо учасників Комітету.