Ідеальний день

Або, що станеться коли Путин "сдаст пост"...?

     Ось уже декілька місяців продовжується активна боротьба "за правду" у наших північних сусідів. Здавалося, що може порушити спокій суспільства, яке роками корилося "правителю", що "залізною" рукою вершив долю країни. Підкріплена газовою та нафтовою трубою, а отже мільярдами доларів  система була просто приречена на довге існування, але...але щось пішло не за планом...

     Фундамент похитнувся, а отже не так багато часу залишилося до повного краху. І якщо п'ята колона існуючого уряду вже давно грає за власними правилами, то чи вдасться втримати "платформу" без ще двох опор: еліти і простого російського народу? Навряд чи мужні плечі пана Путина та його вірного друга Медведева спроможні втримати самостійно той тягар влади, який неминуче звалиться на голову російському політикуму. 

     В Україні люблять вислів: "Депутати - слуги народу". І хоча ці слуги ведуть себе, як повноправні господарі, проте і для російського суспільства цей вислів частково доречний. Можливо останні події на Болотній площі є саме сигналом владі згадати, що за МКАДом є життя, а стотридцятимільйонний народ ще не до кінця "отупел".

     Але мене більше цікавить інше: Що отримає Україна від "російської пролетарської революції". Адже на сьогоднішній день у нас з Росією більше різноголосся, ніж спільних ідей. Та сама ціна на газ, зовнішньоторгівельні відносини ( сирна, м'ясна, прокатна, "цукеркова" війни), термін перебування ЧФ в Криму, тощо - лише вершина тих проблем, які не дають нашим країнам насправді стати "братніми народами". Але якщо за правління В. Ющенка все зводилося до непоступливості української сторони, то прихід до влади "проросійського" В. Януковича дав чітко зрозуміти, чого насправді треба Росії від України. І явно, що не рівноправних відносин.

     Проте час розставляє все на свої місця. І сьогодні ми бачимо, що покарання чекає на кожного, навіть на політиків ( без образ Ю. Тимошенко ). Тож давайте проаналізуємо, як вибудуються нові відносини між нашими країнами коли до влади в Росії прийде опозиція.

     Перш за все, і так зрозуміло, що "справжніх" друзів у "нової" Росії не залишиться. По-перше новий уряд навряд чи погодиться спонсорувати сусідів у вигляді дешевого газу ( Білорусія ), чи торгових привілеїв ( Казакстан), а по-друге якщо згадати про політичну ситуацію в цих країнах, то вони взагалі стануть мало не головними "противниками" російської демократії.

Україна ж в цьому випадку перетвориться з "Меншого брата" на "Старшу сестру"

     Україна ж в цьому випадку перетвориться з "Меншого брата" на "Старшу сестру", - яка має допомогти Росії "стати на правий шлях". Адже в очах європейців Україна уже давно закріпилася як європейська держава( що не скажеш про Росію), тому наші північні "брати" шукатимуть у нас підтримки. А отже ми отримаємо можливість не тільки переглянути ціни на газ, але ще чимало інших "бонусів". 

     P.S. Немцев та Удальцов - безперечно владні опозиціонери, але виникають сумніви:

• чи зможуть вони дійсно керувати країною демократично, враховуючи численні прблеми на Кавказі та в далекосхідних регіонах...?
• як вони розподілять між собою владу, і чи не почнеться внутрішнє протистояння після "перемоги"...?
• чи дійсно ними рухають мотиви створення "демократії в Росії", чи можливо ще якісь...?

     Висновок безапеляційний: Україна в будь-якому випадку не програє, адже власні інтереси важливіші за будь-які "братські вузи". Проте однозначно зрозуміло, що українська влада в ситуації, що склалася робить ставку зовсім не на засідателів Кремля...

Ярослав Шевчук