Існування сьогоднішньої т.зв. Об’єднаної опозиції можливе тільки на антагонізмі й ключовим фактором цього антагонізму стало питання про мову.
Існування сьогоднішньої т.зв. Об’єднаної опозиції можливе тільки на антагонізмі й ключовим фактором цього антагонізму стало питання про мову.
Не вдаючись до тонкощів законопроекту про мови, аби не відволікати увагу громадян, пропоную розглянути питання, що ж таке сьогоднішня Об’єднана опозиція, із кого вона складається, чого вона вартує й яка її дійсна мета.
Якщо розглянути провідні постаті цієї самої Об’єднаної опозиції, то ми переконаємось, що всі вони – це люди, які так чи інакше знаходилися при владі від 15-ти до 20-ти років Незалежності. Свого часу ці люди зрадили першого Президента України Л.М. Кравчука й перейшли на бік другого Президента Л.Д. Кучми, за період президентства якого саме й сформувалась олігархічно-кланова структура влади. Потім відбулась чергова зрада й з цього олігархічно-кланового ядра відокремилась т.зв. опозиція, яка сформувалась на буцімто національних принципах, проголошувала національні, тобто українські, цінності, але в дійсності їх не виконувала. Саме ця опозиція з допомогою багатьох чинників, а головне – народу України, привела до влади В.А. Ющенка. Далі не пройшло й півроку, як т.зв. опозиція, це демократичне угруповання, як вони самі себе анонсували, зрадила президента Ющенка й почала насаджувати суспільству нову постать – пані Тимошенко Ю.В. Відповідно, ця людина також була зраджена опозицією й наразі, як всі ми знаємо, знаходиться у в’язниці.
Сьогодні, перед парламентськими виборами 2012-го року, т.зв. опозиція об’єдналася знову й знову рветься до влади. Однак народ України зневірився в усіх теперішніх політиках, будь-якого кольору й рангу. І це є справедлива зневіра, оскільки народні депутати України перетворили Верховну Раду на кланово-родинно-спадкову структуру, у якій депутатські крісла вже передаються спадково. Наведу приклад, який мене особисто як громадянина України обурив, – це вхід до складу Об’єднаної опозиції дружини колишнього міністра МВС України Ю. Луценка пані Ірини Луценко. Цікаво було б запитати Об’єднану опозицію – з якою метою вона отримає мандат народного депутата України? Відповідь очевидна – це буде примітивна помста за чоловіка, який знаходиться за гратами. І таких прикладів можна навести дуже багато як з боку Об’єднаної опозиції, так і з боку сьогоднішньої влади.
Так чому ж все-таки вигідно сьогодні вкинути в Верховну Раду Закон про мови обом кланам – Владі та Об’єднаній опозиції? Та тому, що саме на цьому антагонізмі вони збираються отримати підтримку виборців. Відповідно, Об’єднана опозиція вважає, що саме вона може бути тією силою, яка переможе ненажерливу владу. Однак біда тут у тому, що необхідно відсторонити від влади як саму владу, так і Об’єднану опозицію, адже ці два клани можуть існувати тільки в умовах антагонізму один до одного.
Об’єднана опозиція навіть не бере до уваги кандидатури кандидатів в депутати по мажоритарним округам, які хочуть скористатися своїм конституційним правом бути обраними. Як аргумент вони наводять те, що вони затвердили списки кандидатів по мажоритарним округам і це люди, які, за їхніми словами, є найбільш авторитетні в тому чи тому виборчому окрузі.
Хочу вас запитати, Об’єднана опозиція, ці ваші затверджені «найбільш авторитетні» кандидати – у чому вони авторитетні, а також на підставі чого та за яких умов складалася їх авторитетність? Якщо цей авторитет напрацьований існуючою системою влади, то я, як і більшість громадян України, вважаю цей авторитет фальшивим і таким, що збудований на чиновницько-клановому підґрунті. Тому всі заяви опозиції про те, що вони будуть підтримувати на мажоритарних округах людей, яких вони затвердили, а всі інші громадяни України, які (підкреслюю!) використовують своє конституційне право бути обраними, є кандидати від влади, то такі заяви є недемократичними й антиконстутиційними, а значить антинародними. Опозиція має 225 мандатів в Україні саме по партійним спискам, тож до мажоритарних округів її «авторитетні» кандидати не мають жодного конституційного стосунку!
На цьому тлі всі заяви Об’єднаної опозиції, якій буцімто потрібно перемагати владу, є порожніми балачками, метою яких є тільки одне – будь-якою ціною залишитися при владі. Однак іронія полягає в тому, що її, Об’єднану опозицію, як і сьогоднішню владу, у будь-якому випадку потрібно відсторонити від влади й саме це має бути головною метою нашого народу! Адже вона, так само, як і влада, є раковою пухлиною на тілі народу, яка з кожним днем все глибше й глибше пускає свої метастази! Вона також тормозить розвиток нашої країни! Вона теж є справжньою, не побоюсь цього слова, окупаційною владою, яка протягом останніх 20-ти років імітувала бурхливу діяльність, а в дійсності не виконувала нічого, великим чином сприяючи, як і влада, поширенню корупції! Наразі опозиційні депутатські запити коштують від 5-ти до 50-ти тисяч доларів, тож, очевидно, що бажання ліквідувати корупцію в нашій країні Об’єднана опозиція явно не має! Більше того, вона, як і вся наша влада, протягом останніх 20-ти років знущається з кожного громадянина України, натомість собі створила паралельний світ, у якому зараз і продовжує знаходитись!
Ми регулярно чуємо від громадян України розчарування владою й опозицією, і воно справедливе. Відтак, часто лунають думки, а кого ж обирати? Де ті лідери, які сьогодні потрібні Україні? Адже усі ті лідери, яких ми бачимо щодня по телебаченню, є фальшивими! І це очевидно всім. А де ж люди з новими ідеями? Чому їх немає? Відповідь дуже проста – вони є! Їх просто не показують по телебаченню, про них не говорять по радіо й у пресі. Вони поруч із нами, ми їх бачимо щодня! Але, на жаль, ми до такої міри звикли до зомбування через телевізійні екрани, що не можемо собі й уявити, що лідерами можуть бути й звичайні громадяни, які не паряться на телебаченні чи радіо! Вони сидять з нами в нашому офісі, працюють на одному й тому ж підприємстві чи обробляють нашу землю. Я розумію, що зараз мені почнуть закидати контраргументи, мовляв, знову пустимо доярок і трактористів до влади? Відповім одразу – а якщо й так? Усе одно буде краще, ніж за сьогоднішньої т.зв. «політичної еліти». Однак хочу зауважити, що я не веду мову про трактористів! Я веду мову про ті паростки молодої нації, які сьогодні вже сформувалися в суспільстві й які мислять по-новому, по-європейськи! Такі люди є і їх багато!
Сьогодні українському суспільству зрозуміло, що все те, що себе називає політичною елітою, є ніщо інше, як фінансово-корупційний «сходняк». Тому, звертаючись до народу України, хочу сказати у нас є шанс! Хай він невеликий, але він є! Треба просто проголосувати на мажоритарних округах за самовисуванців, за людей, які не є членами родин високопосадовців, чиновників різного рівня чи партійно-олігархічних кланів! Сьогодні громадяни України самі мають проявити ініціативу! Звернути увагу на всіх кандидатів в депутати по мажоритарним округам і вибрати гідних людей!
Країні потрібна Третя сила, а ця третя сила може з’витись тільки завдяки кандидатам з мажоритарних округів!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.