Волинська мажоритарка: "камікадзе" та "безликі"

Головна інтрига мажоритарних виборів на Волині - Адам Мартинюк

Вибори на Волині завжди мали чітку національну спрямованість. Волиняни не люблять «варягів», тому часто віддавали перевагу своїм. Але з часу останніх мажоритарних виборів ці «свої», і від влади, і від опозиції, стали більш заможнішими, більш прагматичними і більш нахабними… А це мало кому сподобається. А ще місцевий виборець генетично не любить тих, хто «біля корита». Кандидат з партквитком Партії Регіонів годиться хіба що на роль камікадзе. Волинь любить хизуватися своєю опозиційністю, але вона не виховала жодного харизматичного опозиціонера. Ті, що є, безликі. А перемагали, здебільшого, на іменах загальнонаціональних лідерів: спочатку це був Ющенко, пізніше Тимошенко.

Нафтовий король проти привозного генерала

Округ №19 (міста Володимир-Волинський, Нововолинськ, Володимир-Волинський, а також Іваничівський, Любомльський райони)

В цьому окрузі не проти помірятися силами власник ПП «Укрпетроль» Сергій Ковальчук. У 2002 році він пробував потрапити до Ради за списком блоку «ЗаЄдУ». Але місце було непрохідне.

Нинішню виборчу кампанію він розпочав зі свого рідного села Колона, що в Іваничівському районі. Сергій Ковальчук завітав до рідної школи на «Останній дзвінок». Прийшов не з порожніми руками, а з подарунками.

Формально власник мережі АЗС та цукрових заводів йде як позапартійний. А неформально на виборчу боротьбу його благословив губернатор Борис Клімчук.

Поки що нафтовому та цукровому королю Сергію Ковальчуку нічого хвилюватися. Проти нього опозиція вирішила кинути члена ВО «Батьківщина» Олександра Скіпальського.

Куди поділи депутата-бютівця Віктора Олійника, який був закріплений за цим округом, невідомо. Кажуть, працював неактивно. Та й сам не надто виразний.

Свій передвиборчий штаб екс-заступник Голови СБУ розгорнув ще до офіційного затвердження у ролі єдиного опозиційного кандидата. Розвідник Скіпальський хоче повторити свій подвиг зразка 1994 року. Тоді до Ради він потрапив саме по Володимиро-Волинському виборчому окрузі.

Але ситуація змінилася. У цих краях Олександра Скіпальського занадто довго не бачили. Місцеві вже охрестили його «привозним генералом», хоча родом Скіпальський із села Вишнів Любомильського району.

А ще Олександру Скіпальському доведеться воювати зі своїми. Як повідомляє місцева преса, по округу планує балотуватися лікар, підприємець та депутат облради Євген Недищук. У кишені лікаря Недищука лежить партквиток «Батьківщини», а за плечима - підтримка місцевих осередків «Удару» Кличка, «Громадянської позиції» Гриценка та УНП Костенка.

Серед можливих мажоритарних кандидатів називають і «свободівця» Євгена Мельника. Чим більше опозиціонерів в окрузі, тим більше шансів на перемогу у провладного Сергія Ковальчука.

До речі, саме по Володимир-Волинському виборчому округу свого часу до парламенту пройшов Левко Лук’яненко.

Голова колгоспу проти пана Курчака

Округ - №20 (м. Горохів, Горохівський, Локачинський, Луцький, Рожищенський та Турійський райони.)

Горохівський виборчий округ асоціюється із Катериною Ващук. Тут вона була головою колгоспу. Звідси пішла у депутати. Катерина Тимофіївна довго думала балотуватись чи ні. Каже, що й досі думає. Хоча питання вирішено. І гроші є. Добрі бізнесмени дали Ващук на вибори 1,5 мільйони доларів. Оскільки округ їй «віддали» і на Банковій, то тут змушений був згорнути свою «благодійну» діяльність бізнесмен Степан Івахів. Тепер Катерина Ващук на кожній зустрічі запевняє, що вона виконає усе, що наобіцяв Івахів.

Депутат Верховної Ради Катерина Ващук змагатиметься з депутатом облради Сергієм Мартиняком, який більш відомий під торговою маркою «Пан Курчак». Кури нанесли йому аж 8 мільйонів доларів статків. Тому він може собі дозволити викинути півтора мільйона гривень на мікропроекти для електорату. За дивним збігом обставин, ці проекти обмежуються кордонами п’яти районів, які входять до округу №20.

Проти Ващук та Пана Курчака опозиція виставила «свободівця», депутата облради Анатолія Вітіва. Сам опозиціонер не в захваті від такого округу. Єдиний порятунок від програшу на окрузі це: або балотування по Луцьку, де Вітів виграв вибори до облради, або отримати місце у партійному списку «Свободи». Якщо відбудеться ротація, то замість Вітіва місце єдиного опозиційного кандидата в горохівському окрузі може зайняти «свободівець» Олег Чернецький.

Сімейний підряд на одному «фронті»

Округ №21 (м. Ковель, Ковельський, Ратнівський райони, Старовижівський, та Шацький райони)

Ковельський округ як трамплін на Київ розглядає багато волинських політиків та бізнесменів. Для родини Смітюхів – ці чотири райони як вотчина. Депутат Григорій Смітюх сподівається повернутися до Ради за партійним списком. До парламенту він потрапив під №115 Партії регіонів.

А мажоритаркою скористається брат депутата Григорія Смітюха, голова Ковельської райдержадміністрації Іван Смітюх. Якщо вдасться перемогти, то у Києві буде створено чи то тріо, чи то тріумвірат Смітюхів: Григорія та Іван -депутати, а Василь Смітюх – прокурор Святошинського району. З іншого боку великі шанси, що в столиці залишиться один Смітюх. Шанси на це зросли після того як депутат Григорій Смітюх настинув кнопку «за» скандальний мовний законопроект Колесніченка-Ківалова.

З родиною Смітюхів доведеться боротися депутату облради та бізнес-партнеру Ігоря Єремеєва, Степану Івахіву. Саме тому Івахіву, якого витіснила з наміченого округу Катерина Ващук. Бізнесмен вирішив переграти голову РДА на його території. Для початку «переселив» власний баскетбольний клуб «Університет Континіум» з Луцька до Ковеля.

Варто віддати належне Степану Івахіву - він великий оптиміст. Бізнесмен вже двічі «штурмував» Раду. У 2002 році балотувався під №8 за списком непрохідної партії «Нова Генерація», яку очолював теперішній президентський представник у Раді Юрій Мірошниченко. А у 2006 оптимізм зашкалило аж до 133 місця за списком "Народного блоку Литвина".

Бізнесмен та депутат облради не любить світитися на публіці. Тому з публікою змушений спілкуватися через біллборди.

Степана Івахіва підтримує губернатор. На одній з останніх зустрічей з виборцями Ковельського округу Борис Клімчук ніби-то прямим текстом почав агітувати за успішного бізнесмена, який зробив багато корисного для області. Статки Степана Івахіва у 200 мільйонів доларів розв»яжуть язика будь-якому чиновнику, але для «хитрого» Клімчука слова часто залишалися лише словами.

Серед «корисних» справ губернатор чомусь не згадав, що агропідприємства Степана Івахіва заборгували селянам 6 мільйонів гривень за молоко. При чому, це борг за останні два роки.

Проти Івахіва та Смітюха мав піти депутат Микола Мартиненко. Він тут вигравав вибори у 1998 році. Але штабна робота в Арсенія Яценюка забирає багато часу і тому новоспечений «фронтовик» вирішив не підкоряти ковельську мажоритарку. Замість себе до округу послав представника молодого покоління, лідера обласного осередку «Фронту змін» Ігоря Гузя.

Поки провладні будуть чубитися, в молодого «фронтовика» є шанс на перемогу. Зрештою, він вже вигравав вибори у цих краях у 2010 році. Ігор Гузь став депутатом облради від Старовижівського виборчого округу. Нині активно агітує за себе виборців не гречкою, а словом. Щоправді, ті хто вже голосував за молодого «фронтовика», радять спочатку виконати раніше обіцяне.

Боротьба за Луцьк

Округ №22 (Луцьк)

Луцький округ давно «насиджує» бізнес-партнер Ігоря Коломойського, діючий народний депутат Ігор Палиця. У місті він працює системно і з розмахом. У минулому році прикупив кілька підприємств. Почав реконструкцію Центрального універмагу. Будівельники працюють без свят в три зміни, з прицілом на жовтень. До 2015 року Палиця планує реконструювати і кінотеатр «Промінь». За кошти бізнесмена перекладено бруківку на центральній площі міста. Мала бути кам»яна, але чомусь виявилась цементна. Стрілки перевели на мера Луцька, який щось не так зрозумів. Прикупив Палиця і котельню, найбільшу в місті. Тепер тепло в оселях лучан залежить на 50% від нього і на 50% від Єремєєва. Як і всі більш-менш олігархи, Ігор Палиця захопився «модним» спортом і в минулому році непомітно став власником 75 відсотків футбольного клубу «Волинь». Очевидно, сподівається, що шлях до голосу луцького виборця якоюсь мірою лежить і через футбольний стадіон.

Сам Ігор Палиця рідко з’являється у Луцьку. Продуктові набори від його імені роздавали співробітники його фонду «Новий Луцьк». За Ігоря Палицю говорять його справи і … все той же гіперактивний губернатор Борис Клімчук. Керівник Волинської ОДА відкрито називає бізнесмена «лобістом капіталовкладень у Волинську область». Це щоб виборці знали за кого голосувати, а інші орієнтувались на кого зробив ставку адмінресурс.

Імідж благодійника та інвестора змагається з іміджем «зрадника». Ігор Палиця перебіжчик із фракції «НУ-НС». Колись він був «нафто-газовим солдатом Юрія Луценка». Водночас, завжди залишався «солдатом Ігоря Коломойського».

Воювати із колишнім «солдатом Луценка» опозиція хоче відрядити лідера обласної «Батьківщини» Анатолія Грицюка. Фактично, колишній голова колгоспу проти олігарха. В арсеналі Анатолія Грицюка важка артилерія у вигляді портрета загратованої Юлії Тимошенко. Серед допоміжного озброєння – гарно підвішений язик.

БЮТівець, який проявив себе не надто ефективним керівником Волинської обласної ради, йтиме до виборців із традиційною риторикою: «усі погані». Крім того, Анатолій Грицюк вже пробував завоювати довіру лучан. Але навіть портрет Юлії Тимошенко не допоміг йому виграти вибори мера у 2010 році. Про те, що кандидат слабкий, визнають самі опозиціонери і вже готуються до капітуляції.

Участь у виборах по Луцьку мільйонера з «Батьківшини» Олександра Свириди, який міг би помірятися грішми із Палицею, поки не розглядається.

Попсувати виборчі маневри і опозиції, і владі, може депутат міської ради, бізнесвумен та соратниця Миколи Катеринчука по Європейській партії Олена Голєва. Їй є за що ображатися і на одних, і на інших. Місцевий КОД навіть не запросив її на чашку кави, за якою ділили 5 волинських округів. Мовляв, не жіноча це справа та й не входить Голєва до місцевого Комітету опору диктатурі. Іншими словами, гетьманів вистачає, а гетьманш не передбачено. Тож Голєва буде пити каву сама. Зрештою, може собі дозволити.

Загалом, Голєву у Луцьку знають. Вона не сходить із біллбордів, нею обклеєні луцькі маршрутки, а ще лучани кілька разів могли бачити її у ролі телеведучої на одному маловідомому місцевому телеканалі. Наразі, телеканал відмовився транслювати програму Голєвої про правовий лікбез, розцінивши її як передвиборчу агітацію.

Останнім часом справи в депутатки Голєвої не дуже «клеяться». Нещодавно прокуратура домоглася її усунення з посади голови транспортної комісії міськради, аби не було спокуси підіграти власному транспортному бізнесу. А ще, місцева преса критикує депутатшу за будівництво маєтку у заповідній зоні. Схоже, це не останній компромат.

Сама Олена Голєва не каже чи піде у депутати, зате цитує слова свого партійного лідера Катеринчука про те, що він хоче аби вона стала народним обранцем.

Сплутати карти в луцькому окрузі може і губернатор Борис Клімчук. Кажуть, що він не впевнений у післявиборчому майбутньому, в тому що його залишать біля керма Волинської області. Тому розглядає можливість участі у виборах.

Справді, Борис Клімчук може переконати Київ, що «все пропало» і треба кидати важку артилерію, тобто його – інакше вибори в окрузі №22 влада програє.

До появи на горизонті Ігоря Палиці, губернатор сам не скупився на щедрі подарунки електорату від імені свого фонду. Місцеві експерти підрахували, що лише за один із місяців на благодійність Борис Клімчук витратив понад 2 мільйони гривень.

У резерві Бориса Клімчука дві кандидатури – це 199 номер у списку Партії Регіонів, депутат з Луцька Анатолій Горбатюк та заступник губернатора Олександр Башкаленко. Але їх роль хіба що відволікти увагу виборців від справжнього ставленника влади. Олександр Башкаленко уже відзначився. Заявив, що йому не вистачає зарплати у 10 тисяч гривень. Це втричі більше ніж зарплата професора місцевого вишу із надбавками за заслуги. Лучани вирішили допомогти «бідному чиновнику» і скинулися по дві гривні…

Серед можливих учасників забігу по Луцьку називають і Миколу Нікітюка, члена Радикальної Партії Олега Ляшка.

Капітал олігарха проти Капітала Маркса

Округ №23 (смт Маневичі, Маневицький, Камінь-Каширський, Ківерцівський та Любешівський райони)

Маневицький округ – головна інтрига мажоритарних виборів на Волині. Згадав про своє волинське коріння і вирішив балотуватися тут перший віце-спікер, комуніст Адам Мартинюк. У нього не надто гарні позиції у партії, тож треба їх посили походом на мажоритарку. І не десь там, а де «зродилася УПА». Перш ніж піти на округ Адам Мартинюк заручився підтримкою влади. Перший віце-спікер уже здійснив кілька «робочих поїздок». Він налаштований на перемогу.

Саме завдяки Адаму Мартинюку його рідний Любашівський район традиційно гарно голосує за комуністів. За те, що перший віце-спікер допомагає церкву будувати волиняни готові пробачити своєму земляку його членство в КПУ. Залишилося переконати мешканців інших трьох районів, що Адам Мартинюк є щирим волинянином. Правда, за останні двадцять років комуністи не наважувалися йти по Волині.

Конкурувати з Адамом Мартинюком буде найбагатший бізнесмен області, співвласник групи компаній «Контініум», яка володіє мережею АЗС WOG Ігор Єремєєв. Журнал «Кореспондент» нарахував у нього статків на понад 300 мільйонів доларів. Маючи такий ресурс, Єремеєв заявив, що не проти повернутися в політику.

Чим частіше Адам Мартинюк з’являється в окрузі, тим більше Ігоря Єремєєва бачать у Києві та в центральних ЗМІ. То він статтю напише, то виголосить монолог на одному із ток-шоу на центральних каналах. Навряд чи виборець маневицького округу читає інтернет і навряд чи його зачепив спіч Єремеєва на газову тему. Зрештою, кожен піариться настільки, наскільки вистачає розуму.

Опозиція, схоже, вирішила не втручатися у битву між бізнесменом та кумуністом. Їхньому висуванцю відведена роль статиста. Можливо тому на роль єдиного опозиційного кандидата пропонують маловідомого ректора Інституту розвитку людини університету «Україна», депутата облради від «Батьківщини» Романа Карпюка.

НеУдарна опозиція

Якщо влада не може виставити сильного кандидата – вона робить ставку на сильного бізнесмена, або відомого комуніста. Плюс відмежування від синьо-голубої символіки. Якщо хтось і буде балотуватися від Партії Регіонів то лише для того аби відтягнути на себе негатив.

Опозиція також не може похвалитися сильними особистостями. Аби їх перерахувати, достатньо пальців однієї руки. Дефіцит відчуває «Батьківщина», «Свобода» та «Фронт змін». Найбільш катастрофічна ситуація у партії «Удар». При зростанні загальноукраїнського рейтингу, на Волині нікому йти під прапором Кличка. Більше того, лідери місцевої парторганізації фактично працюють на зарплаті у футбольному клубі, який належить бізнес-партнеру Ігоря Коломойського.

P.S. Ситуацію на волинському опозиційному фронті міг би відредагувати Арсеній Яценюк. У Луцьку його чекали 26 травня. Але в лідера опозиції важливіші справи знайшлися у Полтаві.

Главком