"Тендерний мафіозі" Антон Яценко готує особисту помсту українським оцінювачам

Після провалу спроби монополізації ринку оцінки нерухомості Антон Яценко особисто відкрив сезон полювання на українську спільноту оцінювачів.

"Злочинний геній" одного з найспритніших нечистих на руку народних депутатів Антона Яценка почав давати збої. Після провалу спроби монополізації ринку оцінки нерухомості Яценко особисто відкрив сезон полювання на українську спільноту оцінювачів. В справу нардеп запустив не тільки брудні звинувачення та погрози, а й свої депутатські повноваження.

 Вірусний паразитизм – термін притаманний не тільки медицині, а і українському державному  устрою і політиці. Генієм українського державного паразитизму небезпідставно вважають автора ідеї та творця "Тендерної падати", народного депутата Антона Яценка. 35-літній "тендерний мафіозі" у масштабності, підступності та заповзятості своїх намірів уже міг би тягатися з славнозвісним Аль Капоне.

Комбінаторські "подвиги" Антона Яценка

Саме цей молодий підприємливий слуга народу придумав схему викачування державних грошей з будь-якої структури, де ці гроші водяться. Вперше геніальний задум був втілений в життя у "Тендерній палаті України" ще у 2005 році. Тоді Антон Яценко разом з голової Наглядової ради Тендерної палати України, народним депутатом України Олександром  Ткаченком та ще одним нардепом Сергієм Осикою намили через сито тендерної палати чимало золота. Причому робили все так нахабно, що це обурило і колег і всю Україну загалом. Ліквідація палати мало не досягла масштабів народного суду.

Натомість "тендерний геній" Антон Яценко відповідальності уник, навіть більше, обзавівся недоторканністю депутата Верховної Ради України. Нечистоплотна натура Яценка вилізла навіть тут – він "стушкувався" від фракції БЮТ до комфортнішої для нього Партії регіонів.

Згодом про Антона Яценка всі забули, а сам Яценко не забув. Щупальця його "тендерної мафії" почали обплітатися навколо інших державних структур. Антон Яценко кожного разу діяв наскільки рішуче і зухвало, що облюбовував собі в державних установах кабінети, і розставляв своїх людей на місцях. Бували й збої. Кажуть одного разу Василь Цушко, навіть "набив морду" Антону Яценку та викинув з підконтрольного міністерства. 

Невдачею закінчилась і спроба Антона Яценка "присмоктатися" до ЄДАПСу. "Паспортні браття" не тільки не пустили Яценка у розклади, а й покликали на "розбірки" друзів з керівництва СБУ. А ті добряче потрусили та налякали комбінатора.

Яценко прицінився на 300 мільйонів

Однією з останніх спроб Яценка стала кампанія з монополізації ринку оцінки. Антон Яценко зі старою командою міцно присмоктався до Фонду держмайна та запустив корупційну схему монополізації оцінки майна. Спритники хотіли не просто захопити права на оцінку майна по всій країні, а й насадити свою автоматизовану систему обліку і отримати доступ до бази даних про приватну власність на нерухомість громадян України. Для цього й було створено низку "фіктивних" громадських організацій та фірм-маріонеток. Команда махінаторів під таємним керівництвом Яценка ударними темпами "кували" юридичне обґрунтування своєї схеми через накази Фонду держмайна та зміни до законів. Така активність виправдана – ціна питання майже 300 мільйонів гривень на рік від оцінки майна фізичних осіб та перспективи захоплення інших напрямків. Кого хвилювало, що самим громадянам доведеться щоразу переплачувати  "втридорога" лише за "повітря та добру волю" від поплічників Антона Яценка. І начхати йому на те, що без роботи залишаться 9 тисяч фахівців-оцінювачів.

Плани перекроїти всю галузь та захопити ринок оцінки були настільки блискавичними, що навіть перші особи держави не одразу зрозуміли,  що відбувається.

На сполох забила вся українська спільнота оцінювачів. Вони всупереч погрозам Антона Яценка влаштували народну "оціночну" революцію і дійшли до прем’єра та Президента.

Реакція керівників держави не забарилась. Микола Азаров наказав скасувати усі "яценковські накази" та повернути ситуацію на ринку оцінки у нормальне русло, а також покарати винних. А поки традиційно "покарання винних" затягується, махінатори розпочали готувати удар у відповідь.

Вендетта від нардепа

Команда Антона Яценка з ходу вдалась до найбрудніших технологій. З легкої руки нардепа почали залякувати громадські організації оцінювачів, грозили зв’язками з прокуратурою, міліцією, податковою та іншими силовими структурами. Паралельно Інтернет замайорів цілою низкою відверто замовних статей проти найвпливовіших представників спільноти оцінювачів. Псевдоавтори статей не тільки поливали шановних експертів брудом, а  банально перекручували, підтасовували та вигадували факти, "домальовували" кримінал.

А сам "тендерний геній" Антон Яценко на основі брехливих статей запустив цілу низку звернень запитів  до силових структур з вимогою "вивести всіх на чисту воду".

Тобто сам роздув безпідставні звинувачення, закинув на підставні сайти і просить перевірити не достовірність звинувачень, а саму діяльність підприємств та їх керівників.

Проблемою Яценка перейнявся навіть департамент з боротьби з економічними злочинами МВС.  Схемою помсти оцінювачам  Антона Яценко не тільки хоче налякати оцінювачів. Народний депутат з використанням свого службового становища та правоохоронців хоче роздобути чим побільше інформації, зокрема правоустановчі документи, інформацію про комерційну діяльність за п’ять років(!) про нескорених представників галузі та використати її для власної вигоди. І де та межа законності таких вимог?  Депутат навіть не став приховувати свою зацікавленість і відправив запити за особистим підписом.

Це не дивно, адже від планів "присмоктатися" до ринку оцінки Антон Яценко не відмовився. Він вже готує "реванш"- нові варіанти реалізації своєї злочинної схеми. І незалежні, досвідчені та шановані йому не потрібні. Тому він намагається не тільки помститися за невдачу, але й усунути їх зі шляху.

Мандат особистих інтересів

Схоже справи на передодні виборів у Антона Яценка йдуть зовсім кепсько. Адже раніше його геній "жар загрібав чужими руками". І довести зацікавленість Антона Яценка було дуже важко. Однак після зриву схеми захоплення ринку оцінки у депутата здали нерви. Воно й не дивно, адже кілька років тому Антон Яценко вже лікувався у психіатричній лікарні, принаймні про це пишуть ЗМІ.  А зараз нерви змусили Яценка вийти з тіні та особисто писати запити з вимовами влаштувати перевірки авторитетним оцінювачам. "Такого провала великий комбинатор не испытывал давно", - писали колись Ільф і Петров.

А нервувати Антону Яценку є чого. Вибори вже восени. А відсутність депутатської недоторканності для нього рівнозначна смертному вироку. Біда тільки в тому, що в список його без кількох десятків мільйонів доларів жодна політична сила не збирається брати. Надто вже підпорчений у пана Яценка імідж.

Питання в іншому. І питання не тільки в етичній площині, а й у юридичній. Чому за збереження солодкого життя махінатора, хай і талановитого, має розплачуватись країна? Він отримав недоторканність, велику заробітну плату, пільги, можливість цькувати усіх противників через запити в правоохоронні органи. А що дав у відповідь – мільйони вимитих з бюджету гривень, "тендерну мафію", наїзди на міністерство економіки, скандали з СБУ, війну з родиною Президента?

Після особисто підписаних запитів сумніву у зацікавленості Антона Яценка у злочинній схемі не залишиться навіть у важкохворих пацієнтів психіатричної лікарні, які були сусідами нардепа-махінатора у Київській клініці. І кожен з колег депутата-авантюриста, має вирішувати, де і поруч з ким його місце.