Фарс, або театр одного… Яценка

Протистояння депутата-тушки Антона Яценка з українськими оцінювачами вийшло на загальнодержавний публічний рівень.

Однак сам Яценко не зміг належно підготуватись до прем’єри на Печерських пагорбах. Його псевдо-пікети та імітація фальш-з’їзду залишили в суспільстві лише одну рецензію в стилі Станіславського «Не вірю!».

Майже всі українські політики та бізнесмени хоч раз в житті чули ім’я Антона Яценко. Це молоде "дарування" прославилось в Україні як справжній геній різноманітних інновації, оптимізацій та покращень у роботі органів державної влади. Якщо говорити точніше – тіньових схем. Цьому комбінатору ледь перевалило за 30 років, як він став одним з ідеологів і натхненників створення в Україні славнозвісної Тендерної палати. Ця структура за короткий час свого існування принесла своїм організаторам чимало баришів. Але пощастило не всім. Заздрісники таланту Яценка тендерну палату скасували. Добре, що хоч сам Антошка встиг виторгувати собі місце в списку БЮТ. Після зміни влади він пішов від біло-сердечних, «копати картошку» в табір «біло-блакитних». Щоправда тепер вже самі регіонали при першій можливості відхрещуються від «тушки» Яценка.

Мабуть непросто вижити на депутатську зарплату Антону Яценко. Він неодноразово оптимізовував роботу різних державних органів влади, зокрема концерну ЄДАПС та міністерства економіки. Прогресивних ідей депутата там не зрозуміли і виставили його разом з «молодою командою»… за двері. Але він не здавався і вирішив спробувати захопити ринок оцінки, по-тихому, використавши мережу «шпигунів та диверсантів» у Фонді держмайна та у дотичних міністерствах. Однак 9 тисяч українських оцінювачів дали рішучий бій окупантам ринку. У підсумку окупаційний режим Яценка на ринку оцінки отримав відсіч та переріс у тривалу партизанську війну.

Хлопці Яценка пробували провести схему монополізації ринку через зміни до закону та низку наказів Фонду Держмайна. Але схему зупинив прем’єр міністр Микола Азаров, який скасував усі інновації «реформаторів». У відповідь Яценко розпочав повторну експансію з новими батальйонами. Ними стали керівники трьох новостворених (в травні, як раз під накази Фонду) кишенькових організацій-фантомів .  Горе керівники віртуальних паперових організацій спробували заспівати про реформаторські ідеї імені Яценка по-новому. Втім, нічим новим від їхніх солодких слів не пахло – все теж завуальоване захоплення цілої галузі оцінки.

В кожного генія бувають свої невдачі та слабкі місця. І у Яценка знайшлась ахілесова п’ята. Зухвалі і безпринципні дії депутата настільки обурили фахівців галузі, що вони зібрали позачерговий з’їзд усіх оцінювачів країни. 12 вересня у Києві у Будинку кіно зібралось понад 1000 оцінювачів з усіх регіонів України та чимало запрошених, гостей різного рангу. Чи не вперше за роки української незалежності їх об’єднало бажання дати відсіч ділкам Яценка. Там же вони підготували більш ніж критичну резолюцію, де просили всі органи влади чим швидше звільнити та відправити куди подалі усіх учасників рейдерської схеми.

Оцінювачі не приховували свої намірів. Про з’їзд було відомо на початку серпня. Організатори з’їзду заздалегідь оголосили і про акцію протесту під стінами Кабміну. У якості контрибуції для окупанта Яценка – вони запропонували велику червону дулю.

Але «геніальний стратег» теж не сидів склавши руки. А зосередився на театральних постановках для публіки. Причому вирішив влаштувати дві прем’єри в один день. От тільки на акторах «геній» явно зекономив. Перший флешмоб пройшов під час акції протесту українських оцінювачів. «Молода команда» Яценка зібрала таких же молодих студентів ПТУ на альтернативний пікет, де вони мали зіграти ролі експертів-оцінювачів. Мовляв, ці протестувальники - проти монополії на ринку, яку нібито диктують досвідчені оцінювачі. Але не вийшло. Бо гра акторів-петеушників вийшла провальною. В це не повірили ні журналісти, ні перехожі. Ну, не схожі студенти без гриму на авторитетних оцінювачів. Та й суті сценарію автора вони передати не змогли, навіть не пояснили журналістам хто вони. Просто мовчали… Такий собі німий протест… Геніально-бездарний задум.

Ще цікавішою виявилась друга вистава — альтернативний ніби то з’їзд «бідних і знедолених»  - оцінювачів Яценка.  Під якими розумілись три організації - фантоми — "Союз оцінювачів України", "Асоціація спеціалістів банківської оцінки України", "Асоціація оцінювачів України" . Те що вони не мають ні офісу, ні членів було ясно ще в серпні. Тоді всі українські оцінювачі задекларували, що не мають до  організацій-фантомів жодного стосунку.

Однак за сценарієм Яценка ці «лебідь, рак і щука» таки задумали зіграти сценку під назвою "з’їзд оцінювачів". Втім, потрапити на прем’єру наперсточників фролових і чернишів  виявилось майже не можливо. Бо таємним місцем вистави став малий конференц-зал  бізнес-центру «Парус», місткість якого лише 160 місць. Та й ті були заповнені лише на третину. Ну не було кому оцінити талант молодого генія.

Тим часом у самого «Карабаса-Барабаса» цього рейдерського театру  проблем більш ніж достатньо. Його не взяла у список Партія регіонів. Не взяла й жодна з інших серйозних політичних партій. Вчорашні союзники-регіонали відправили Яценка з гастролями в уманський мажоритарний виборчий округ. Ще не встиг Тоша навіть афішки порозклеювати, як уже заплямувався в «історії». Кажуть, його навіть не було у джипі «Мерседес», який збив поблизу Умані «вазівку» та спричинив смерть її водія. Мабуть він тоді проводив надзвичайне засідання свого виборчого штабу. І є  причини для паніки. Черкаські землі теж проти творчості Яценка і в нього є всі шанси пролетіти повз наступний парламент, як виріб деревообробної промисловості над містом Ейфелевої вежі.