Як вибрати ЧЕСНИХ до влади? «Золоте правило» для виборців

В умовах сучасної української дійсності ЧЕСНО діє той кандидат у владу, який пропонує реформи, щоб озброїти громадян «вудкою», НЕЧЕСНО – той, хто манить виборців «рибкою».

Той "театр політичних дій", який сьогодні розгортається в Україні, свідчить про те, що, ставши незалежним, народ  ще не навчився належним чином володіти своєю державою. Зокрема, сьогодні має місце феномен, який можна визначити як незалежність української держави від… свого народу.

Жодна з гілок державної влади в Україні сьогодні не знаходиться під владою народу! Тому, що державною владою оволодівають НЕЧЕСНІ, тобто так звані "політичні маргінали", котрі використовують її у власних інтересах, а не в інтересах народу. Користуючись відсутністю у громадян України належного політичного досвіду і розвинутої політичної культури, вони ловлять їх під час виборів на "м'якину", що готується за рецептами  НЕЧЕСНИХ політтехнологій.

 Феномен "незалежності держави від свого народу" і НЕЧЕСНЕ використання усіх гілок державної влади для усіляких зловживань стали можливими через відсутність у наших громадян належної соціальної культури, яка мала б забезпечити суверенітет українського народу над державними інституціями. Одним із драматичних наслідків відсутності в українців належної політичної культури є процвітання буйним цвітом на теренах України НЕЧЕСНИХ  політиків. Це вони, утворюючи псевдополітичні угруповання (збиваючись у псевдопартії), користуються демократією НЕЧЕСНО, тобто для захоплення державної влади, яку використовують як інструмент для зловживань. Вони отримують можливість з допомогою держави експлуатувати народ завдяки тому, що користаються з демократичних по формі  волевиявлень громадян України (у тому числі під час виборів), які за своєю суттю ще не засновані на розвинутій належною мірою соціальній (тобто, політичній, економічній, правовій, моральній) культурі. На цьому й паразитують НЕЧЕСНІ політики, зловживаючи демократичними інститутами і зокрема виборами.

 Таким чином, користуючись нерозвиненістю політичної культури громадян, НЕЧЕСНІ політики експлуатують для себе усі гілки державної влади – законодавчу, виконавчу і судову - , виводячи їх з-під суверенної влади народу.

Скоро настане нове випробування для українського народу – випробування виборами до парламенту. Як би знову не помилитися і не дати НЕЧЕСНИМ узурпувати державну владу?  Як завжди у подібних випадках історія ставить народ перед наступним вибором: або вибрати, образно кажучи, «рибку», або – «вудку». Вибрати «рибку» означає «купитися» на те, що пропонують НЕЧЕСНІ, які хочуть, підкуповуючи виборців «рибкою», зберегти корисний для них стан експлуатації народу шляхом зловживання інструментами державної влади.  Такий вже природний закон історії: народ, який вибирає «рибку», а не «вудку», приречений стати жертвою НЕЧЕСНИХ! Цей закон можна сформулювати і наступним чином: народ, який вибирає «рибку» (у нашому випадку це обіцянки, наприклад, підвищення зарплати чи пенсій) приречений на стан раба, добробут якого залежить від волі господаря, а народ, який вибирає «вудку», отримує свободу забезпечувати свій добробут самому, своїми руками для себе здобуваючи «рибку», незалежно від будь-кого. Воістину «Бійтесь данайців, що дари вам приносять!». Іншими словами, бійтеся тих, хто пропонує вам «рибку», а не «вудку».

Народ, що вибирає «вудку», підтримує таким чином ті партії і тих кандидатів, які ставлять собі за мету з допомогою реформ створити у суспільстві новий, прогресивний соціальний порядок, за якого усуваються умови для експлуатації людей шляхом зловживання інструментами державної влади. Коли кожен громадянин має свою «вудку» і ловить на неї сам для себе «рибку», то стає тоді неможливим порядок, коли можна «купувати» цього громадянина за рахунок краденої у нього ж «рибки». На цьому засновується прогресивний соціальний порядок (зокрема, соціальний порядок європейського типу), із яким несумісною є експлуатація людей з допомогою інструментів державної влади, що сьогодні має місце у нашому суспільстві. Отже, в умовах сучасної української дійсності ЧЕСНО діє той кандидат у владу, який пропонує реформи, щоб озброїти громадян «вудкою», НЕЧЕСНО – той, хто манить виборців «рибкою». Це і є критерієм для правильного вибору.

Зробити правильний вибір між НЕЧЕСНИМИ кандидатами, що пропонують «рибку» і ЧЕСНИМИ, що здатні забезпечити громадян «вудкою» можна тоді, коли виборець має належну соціальну (політичну, економічну, правову, моральну) культуру. Існує наступна закономірність: яка соціальна культура громадян – таке і їхнє життя. У цьому можна переконатися, якщо порівняти соціальну культуру, наприклад, пересічного шведа і пересічного українця. За цією закономірністю в Україні життя може бути таким, як у Швеції тоді, коли соціальна культура пересічного громадянина України стане такою, як у пересічного шведа. Саме соціальна культура громадян є основою для так званої культури вибору, якою має бути озброєний виборець. Нерозвиненість цієї культури громадян – найкраща умова для узурпації влади НЕЧЕСНИМИ. І вони з цієї умови успішно користаються!.. Без підвищення рівня культури вибору у наших співгромадян, яка дозволила б їм відрізняти «вудку» від «рибки» у передвиборчих обіцянках партій і окремих кандидатів, прогноз є шокуючим: вибори виграють лише НЕЧЕСНІ, тобто ті, хто краще зуміє одурити своїх виборців! От у яких руках знову опиниться влада… 

 Отже, відповідно до цієї закономірності, без підвищення культури вибору вибраними можуть бути лише НЕЧЕСНІ, тобто претенденти, які здатні майстерно зловживати довірою виборців, не озброєних належною соціальною культурою, тобто  лише ті, хто є майстром дурити своїх виборців. Інакше кажучи, - це політичні шахраї. З цього випливає ще один висновок: нерозвиненість соціальної культури виборців є основною перешкодою для того, щоб до влади приходили ЧЕСНІ політики. Українські виборці, вибираючи «рибку», а не «вудку», відкривають дорогу до влади НЕЧЕСНИМ, тобто політичним шахраям, а не ЧЕСНИМ і прогресивним політикам. В цьому сутність сучасної політичної ситуації в нашій країні. Ось корінь «політичної драми» в Україні сьогодні!  

З дилеми «рибка чи вудка» має бути виведено метод правильного вибору майбутнього для нашого суспільства, своєрідне «золоте правило» для виборця, який має вибирати ЧЕСНИХ. Відповідно до нього слід усі українські політичні партії  поділити на два типи: 1) НЕЧЕСНІ партії «рибки», тобто партії, які здатні лише як ілюзіоністи манити виборців ілюзорним підвищенням зарплати і пенсій та іншими соціальними ілюзіями, не змінюючи існуючого в суспільстві стану речей; і 2) ЧЕСНІ партії «вудки», тобто партії, які здатні провести реформи, щоб забезпечити в Україні новий соціальний порядок європейського типу, коли громадяни можуть користуватися «вудкою» для створення самими, своїми ж руками свого благополуччя. Звідси можна сформулювати критерій вибору, своєрідну «виборчу бритву», для українського виборця: відтяти наче бритвою усі НЕЧЕСНІ партії, що манять нас «рибкою», і голосувати за ЧЕСНІ партії, що здатні надати нам можливість користуватися «вудкою», тобто здатні забезпечити в Україні соціальний порядок європейського типу (наприклад, як у Фінляндії чи Німеччині).

То що вибираємо, панове виборці: «рибку» із збереженням старого порядку, сприятливого для корисливих зловживань інструментами відчуженої від народу державної влади, чи «вудку», що відкриває можливість для нового соціального порядку європейського типу, за якого держава є інструментом, що використовується  для сприяння створенню громадянами свого добробуту власними руками?  

Хто ж може повернути в Україні державну владу народу, відібравши її у НЕЧЕСНИХ? Лише  сам народ, зокрема, шляхом правильного волевиявлення на демократичних виборах! Але у цьому йому має допомогти СПРАВЖНЯ УКРАЇНСЬКА ЕЛІТА, місія якої полягає у тому, щоб сприяти формуванню у громадян прогресивної політичної культури, без якої їх знову одурять НЕЧЕСНІ, тобто «політичні ілюзіоністи».  Лише маючи цю культуру, народ може стати суверенним господарем своєї держави. Інакше він знову стане жертвою своїх НЕЧЕСНИХ «слуг», яких сам же на свою біду і вибере!

Олександр Костенко